Простота ліній та суворість композиції характерні для жанрових портретів, графічних робіт Бойчука львівського періоду. Надзвичайно важливою, принципово новою якістю рисунку художника став пошук структурних закономірностей. Такий рисунок узагальнений до рівня знаку, де категорії простору та часу набувають абстрактності. Лінія стала найвідповіднішим щодо поставленого завдання засобом виразності. Її ритмічні повтори не створюють відчуття руху, а завдяки вивіреності образу усталюють форму, яка набуває ваги та завершеності. Цей експонат потрапив до ЛНГМ у 1973 році разом із приватною колекцією Ярослави Музики, котра у львівський період життя художника творчо співпрацювала з ним і з колом його послідовників. Ярослава Музика мешкала в будинку на вул. Чарнецького, де була розташована майстерня Бойчука (нині вул. Винниченка, 26), вона зуміла зберегти значну кількість архівних матеріалів і деякі твори, що залишилися після переїзду художника до Києва