Тема трагічної смерті, до якої звертається М. Гарасимович у своєму живописному творі, є своєрідним прикладом декадентства, поширеного в мистецтві та літературі кінця XIX століття. Прямокутна горизонтальна композиція витримана у приглушених сірих і чорно-білих кольорах. На картині зображене тіло молодої жінки в чорному одязі, яку смерть застала посеред засніженої рівнини. Ліворуч від неї лежить невеличкий відкритий згорток. На тлі важких сірих хмар, забарвлених променями призахідного сонця, видно зграю круків. Два птахи вже кружляють над тілом дівчини. Її чорна хустка, що зачепилася за гілку і майорить на вітрі, нагадує розпростерті крила ворона, який є символом смерті. Картина справляє важке враження і залишає багато запитань: хто ця дівчина? Що з нею сталось? Які обставини змусили її піти у цю останню для неї подорож?