Чоловік та жінка з села Васто провінції К’єті, Ближнє Абруццо

Вперше дана композиція була представлена у 1790-х рр. у гравюрі Алессандро д’Анна в альбомі Costumi d’Abruzzo. Композиція Пінеллі відома у варіанті 1816 року, поміщеному в альбом під назвою Raccolta di 50 costumi li più interressanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli (Зібрання 50-ти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства), виданому в Римі у 1817 році Джованні Скуделларі. Гравюра публікувалася й пізніше, у 1828 р. львівська гравюра з абсолютною точністю повторює композицію з альбому 1816 р. Лише одяг персонажів розмальований інакше. Очевидно, що художник користувався першовзором, виконаним у 1783–1797 рр. У 1783 році неаполітанський король Фердинанд IV відряджував у гірські місцевості свого королівства по черзі чотирьох місцевих художників – Алессандро д’Анна (Alessandro d’Anna), Саверіо делла Ґатта (Saverio della Gatta), Антоніо Беротті (Antonio Berotti), Стефано Сануччі (Stefano Santucci), щоб вони замальовували образи селян у національному святковому одязі. Ці замальовки мали бути використані при декорації порцелянових виробів фабрики Каподімонте (Capodimonte), на чому наполягав директор фабрики Доменіко Венуті да Кортона (Domenico Venuti da Cortona). У роки Наполеонівської інвазії та завоювання Францією Неаполітанського королівства цими замальовками скористався Бартоломео Пінеллі, який у кабінетних умовах повторив їх у 1809 та 1816 роках у своїх альбомах Raccolta di 50 costumi та Nuova Raccolta di 50 costumi. У 1816 році Неаполітанське королівство було відновлене під назвою Королівство обох Сицилій. Але тепер у декоративно-ужитковому мистецтві використовували розмальовані офорти не неаполітанців, а Б. Пінеллі. У роботі Пінеллі на передньому плані зображено дівчину, що підійшла до юнака, який сидить на великому валуні, спершись на палицю. Біля його ніг стоїть пес, на якого юнак привітливо дивиться, ігноруючи дівчину, вбрану в багатий національний одяг: з ажурним облямуванням пелерини та хустки, в синій камізельці з обшлагами та в бордовій спідниці. На її ногах добротні сині черевички. Юнак вбраний у синій камзол, накинутий поверх червоного жилету, з пов’язаним на шию шаликом, жовті сподні, він взутий у ботфорти до колін; на його голові – широкий капелюх. Фігури персонажів розмальовані яскравими акварельними фарбами, серед яких переважають жовтий, синій, червоний та рожевий кольори. Дія відбувається на узвишші, де на другому плані зображені крони низькорослих дерев та фрагмент давнього міста Васто, помилково причисленого художником до розряду сіл (А. д’Анна також називав Васто селом).

Внизу справа підпис автора курсивом – Pinelli, дата – 1816 та місце виконання роботи – Roma (нерозбірливо). В центрі на відбитку під зображенням – назва твору Uomo, e Donna del Paese del Vasto, Provincia di Chieti, Abruzzo Citra. Вгорі справа на відбитку над рамкою зображення – № 19.