Погруддя архиєпископа Юзефа Теодоровича

Люна Дрекслер

Основна інформація

ID: С-I-39
Автор: Люна Дрекслер
Назва: Погруддя архиєпископа Юзефа Теодоровича
Дата створення: бл.1913
Країна: Австро-Угорська імперія
Культура: Новітній час
Техніка: відлив
Матеріал: гіпс вернікс
Розміри (висота x ширина x глибина, см): 63 x 44 x 40

Додатково

Вид: скульптура 3D
Жанр: портретний
Сюжет: Портретне погруддя
Провенанс: Національна галерея міста Львова (до 1940)

Інформація про автора

Автор: Люна Дрекслер
Автор мовою оригіналу: Luna Drexlerówna, Luna Amalia Drexler
Роки життя: 1882–1933
Країна: Австро-Угорська імперія, Польща, Франція
Біографія: Мисткиня походить із родини львівського купця Ігнатія Дрекслера, власника крамниці тканин на площі Капітульній, відомого художньою обдарованістю і сприянням долученню до мистецтва дітей. До 17 років Люна захоплювалася музикою, згодом – живописом і скульптурою. У 1899 р. вступила до приватної львівської художньої школи Марцелія Гарасимовича, де навчалась у портретиста та ілюстратора Станіслава Рейхана (з 1899 р.) – представника відомої львівської мистецької родини, випускника Віденської академії мистецтв. Удосконаленню майстерності сприяли уроки Станіслава Батовського-Качора та скульптора Антона Попеля. Водночас майбутня художниця відвідувала публічний зал рисунка і моделювання львівської Художньо-промислової школи. Певний час удосконалювала майстерність на Вищих жіночих курсах ім. Адріана Баранецького у Кракові. У 1907 р. Л. А. Дрекслер навчалась у Парижі – в Академії Ґранд-Шом’єр у Жана Антуана Енжалбера і відомого скульптура Еміля Антуана Бурделя. Захоплювалася творчістю Огюста Родена, символічно-імпресіоністична манера якого віддзеркалена у низці її робіт. У 1908 р. мисткиня повернулася до Львова й зайняла колишню майстерню львівського скульптора Тадеуша Баронча (Tadeusz Barącz), який відійшов у засвіти 1905 р. Того ж року в салоні Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo przyjaćół sztuk Pięknych) відбулася перша персональна виставка Л. А. Дрекслер, яку складало понад двадцять робіт. Набуття європейського мистецького досвіду продовжилося й 1909 р.: в Парижі в Е. А. Бурделя, у Римі – в Академії Медічі й з 1910 р. – у Мюнхенській академії мистецтв. Світоглядні підвалини творчості Л. А. Дрекслер сформувало знайомство з філософом, літератором, архітектором і скульптором Рудольфом Штайнером (Rudolf Steiner), який фундував Антропософічне товариство в м. Дорнах (Швейцарія). Під час перебування за кордоном мисткиня долучалася до виставкового життя Східної Галичини. В 1911–1914 рр. співпрацювала з фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в с. Пациків біля Станіслава (тепер – с. Підлісся Івано-Франківської обл.). У 1917 р. мисткиня повернулася до Львова та оселилася спочатку в будинку № 30 по вул. св. Софії (нині – вул. Франка, 114), згодом – на вул. Парковій, 14 (1910 р., арх. Іван Левинський), де прожила до кінця життя. Творчий спадок Л. А. Дрекслер складається з понад 200 скульптурних і кількох десятків малярських робіт. До поч. 1910-х рр. у її творчості домінували інспірації імпресіонізму, символізму, сецесії. Згодом – культури Стародавнього Єгипту та Ассирії, давньогрецької й французької середньовічної пластики, що зумовило стилізації під архаїку. Під впливом ідей Рудольфа Штайнера ідейним стрижнем образно-пластичних пошуків мисткині стало розкриття художніми засобами людських духовних начал. У річищі образотворчих шукань початку XX ст. Л. А. Дрекслер прагнула інтеграції у скульптуру живописних засобів художньої виразності, що підтверджують фактурність поверхонь, поліхромне тонування й м’яке моделювання форм. Малярський доробок художниці утворили краєвиди та портрети. Відомий інтерес мисткині до графіки, переважно техніки офорта. Утвердження жінки в соціокультурному просторі XX ст. підтверджує активна громадська діяльність Л. А. Дрекслер, участь у заснуванні Спілки польських художниць (Związek Artystek Polskich), членство в Об’єднанні «Скульптура», правлінні Спілки Польських художників, Львівській міській раді з питань мистецтва. Померла Л. А. Дрекслер у Львові у віці 51 року, похована на Личаківському цвинтарі. Для спорудження надгробка мисткині було використано один із рельєфів її роботи 1927 р. – «Посвячення» (ангел, що летить, відтворений із хрестом і сімома трояндами в руках), який відлили у бронзі й встановили на могилі в обрамленні з чорного мармуру. У травні-липні 1937 р. відбулася посмертна виставка Л. А. Дрекслер, на якій було експоновано 189 творів, із них – 126 скульптурних, 63 малярських олійних та акварельних робіт.

Опис роботи

Погруддя Юзефа Теодоровича – архиєпископа львівської Вірменської католицької церкви, богослова, проповідника, політика, на час створення портрета – посла Галицького Крайового Сейму у Львові та Палати панів у Відні – належить до характерного для творчості Л. А. Дрекслер типу портретних зображень самодостатніх, вольових, інтелектуальних осіб – представників кліру та інтелектуально-творчого середовища.
Образно-пластичною особливістю твору є відображення енергійним моделюванням форми непересічності особистості портретованого й наснаженості його інтелектуального та духовного життя. Розум і духовну зосередженість підкреслено м’якою вивершеною ліпкою високого чола та обличчя з акцентуванням на вольовому абрисі губ і медитативному погляді великих мигдалеподібних очей. Зображення увиразнює контрастність ретельного моделювання голови та імпресіоністичної ескізності вбрання. Особливістю скульптури є асоціювання освітлених великих об’ємів обличчя з причетністю до духовного й внутрішнім світлом.

Портретована особа