Жартівливу статуетку «Хлопчик» Станіслава Ковальського створено під впливом манери учителя, відомого львівського майстра декоративно-монументальної та станкової пластики, викладача Художньо-промислової школи Юзефа Стажинського, для якого характерні ігрове, іронічне осмислення міфологічних, історичних, побутових сюжетів і вільний рух у просторі різних образно-пластичних систем: стилізованої архаїки, необароко, кубізму, футуризму, експресіонізму, примітивізму, ар-деко. Так, образність твору засновано на іронічному протиставленні високого і повсякденного: відомої фрази Гамлета «бути чи не бути?» з однойменної трагедії В. Шекспіра, що увібрала глибинні буттєві сенси, та кумедної дитячої постаті, яка нагадує численні у культурі Ренесансу та бароко зображення путто й перегукується з жартівливою брюссельською фігуркою на Гран-Плас. Комічності скульптурі надають глибока задума на пухкому обличчі, серйозність дитячого поступу й по-дорослому закладена за спину права рука. Художнє рішення статуетки засвідчує опанування С. Ковальським пластичного досвіду XX ст., зокрема притаманними новій французькій школі вільною ліпкою, ритмічною організацією об’ємів, внутрішньою урухомленістю скульптурних форм.