Чочара і пастух

Бартоломео Пінеллі

Основна інформація

ID: Г-IV-1739
Автор: Бартоломео Пінеллі
Назва: Чочара і пастух
Назва мовою оригіналу: Ciociara ed un Pastore
Дата створення: 1817
Техніка: офорт акварель
Матеріал: папір
Розміри (висота x ширина, см): 10.3 x 16.3

Додатково

Вид: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: З колекції Фаїни Таращанської (Львів), 1966 р.

Інформація про автора

Автор: Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу: Bartolomeo Pinelli
Роки життя: 1781–1835
Країна: Італія
Біографія: Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор, син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вчився в Болоньї, згодом в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані – художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунка. На початку ХІХ ст. митець звертався до гравюр епохи Відродження (зокрема до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. 1809 року Пінеллі створив першу серію офортів, розмальованих аквареллю – Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Альбом перевидавався 1814 та 1815 рр. Згодом, 1816 року вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Більшість львівських гравюр – саме з цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, провінціях Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не лише художню цінність, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829) та роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з найбільш відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Рима» (1827–1830). Твори митця зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.

Опис роботи

Робота з римської серії. Композиція відома з альбому Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), виданому в Римі у 1817 році Джованні Скуделларі. Наступний варіант гравюри з подібною назвою, але зі зміненою композицією з’явився у 1820 році. «Львівська» гравюра належить до першого варіанту. Молода жінка сидить на камені і годує немовля грудьми. Біля неї стоїть пастух, який задумливо спирається на палицю. На ньому чорний капелюх, сіра куртка поверх червоної камізельки, жовті штани, білі панчохи і чорні черевики. Жінка вбрана у білу сорочку, синю камізельку та довгу рожеву спідницю; на її голові широка хустка, на ногах чочо. Вона тримає на колінах дитину і спокійно дивиться на пастуха. Дія відбувається на одній із вершин. Тлом композиції служать дерева, цитадель на пагорбі, гірська вершина та безхмарне небо. Справа від пастуха берег скелі. Одна з небагатьох робіт «львівської» серії, виконана у 1817 році.
Чочара (Ciociara) – мешканка області Чочарія, що на південь від Рима. Область стала широко відомою у середині ХХ ст. завдяки роману «Чочара» А. Моравіа та однойменному фільму В. де Сіка.

Надписи та символи

Внизу зліва підпис автора курсивом: Pinelli, дата – 1817, далі – нерозбірливо назва міста виконання твору – Roma. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Ciociara ed un Pastore. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 33.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Чочара і пастух

Інше