Колекція

Чочара і пастух

Бартоломео Пінеллі

Основна інформація

ID: Г-IV-1739
Автор: Бартоломео Пінеллі
Назва: Чочара і пастух
Назва мовою оригіналу: Ciociara ed un Pastore
Дата створення: 1817
Техніка: офорт акварель
Матеріал: папір
Розміри (висота x ширина, см): 10.3 x 16.3

Додатково

Тип: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: З колекції Фаїни Таращанської (Львів), 1966 р.

Інформація про автора

Автор: Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу: Bartolomeo Pinelli
Роки життя: 1781–1835
Країна: Італія
Біографія: Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор. Син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вуличні зарисовки цього західного передмістя Риму пізніше неодноразово з’являються в його графічних творах. Вчився в Болоньї, пізніше в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані (Felice Giani), художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунку. На початку ХІХ ст. звертається до гравюр епохи Відродження (зокрема, до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. У 1809 році Пінеллі створює свою першу серію офортів, розмальованих аквареллю – «Зібрання 50-ти живописних костюмів» (Raccola di cinquanta costumi pittoreschi). Альбом перевидавався у 1814 та 1815 рр. У 1816 році вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta costumi pittoreschi incisi di acqua forte. Більшість львівських гравюр – з саме цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, місцевостях провінцій Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не тільки художню вартість, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829), роману М. Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Риму» (1827–1830). Твори художника зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.

Опис роботи

Робота з римської серії. Композиція відома з альбому Nuova Raccolta di cinquanta costumi pittoreschi… (Collection of fifty picturesque costumes), виданому в Римі в 1817 Джованні Скуделларі. Наступний варіант гравюри з подібною назвою, але зі зміненою композицією з’явився у 1820 році. «Львівська» гравюра належить до першого варіанту. Молода жінка сидить на камені і годує немовля грудьми. Біля неї стоїть пастух, який задумливо спирається на палицю. На ньому чорний капелюх, сіра куртка поверх червоної камізельки, жовті сподні, білі панчохи і чорні черевики. Жінка вбрана у білу сорочку, синю камізельку та довгу рожеву спідницю; на її голові широка хустка, на ногах чочо. Вона тримає на колінах дитину і спокійно дивиться на пастуха. Дія відбувається на одній із вершин. Тлом композиції служать дерева, цитадель на пагорбі, гірська вершина та безхмарне небо. Справа від пастуха берег скелі. Одна з небагатьох робіт «львівської» серії, виконана у 1817 році. Чочара (Ciociara) – мешканка області Чочарія, що на південь від Риму. Область стала широко відомою у середині ХХ ст. завдяки роману «Чочара» А. Моравіа та однойменному фільму В. де Сіка.

Надписи та символи

Внизу зліва підпис автора курсивом: Pinelli, дата – 1817, далі – нерозбірливо назва міста виконання твору – Roma. В центрі на відбитку під зображенням – назва твору Ciociara ed un Pastore. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 33.

Чочара і пастух

Інше