Робота з неаполітанської серії. Перший з відомих варіантів гравюри походить з 1814 року. Композиція, ідентична до «львівської», але представлена у квадратній рамці, відома з альбому Raccolta di 50 costumi li più interressanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli (Зібрання 50-ти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства), виданому в Римі 1814 року (гравюри вже у прямокутних рамках повторювались у римських виданнях альбому 1816 та 1817 рр.). На першому плані в центрі стоїть продавець – довговолосий юнак; широким ножем він відрізає для дівчинки китицю з в’язки горіхів, що звисають з гілки на високій палиці. Юнак одягнений у помаранчеву куртку та жовті штани до колін, білі панчохи, на ногах – чорні черевики з накладками, на голові – чорний капелюх, на поясі – гаманець. Дівчинка, що стоїть, простягнувши руку до горіхів, справа від нього, вбрана у неаполітанську жовто-блакитну камізельку та малинову спідницю, на ногах у неї сандалі. Її супутник – молодий хлопець – сидить босоніж на землі, осторонь зліва, споглядаючи на дію. Він у червоному жилеті, вбраному поверх білої сорочки, коротких синіх споднях. На другому плані зліва, перед рядом дерев із розлогими кронами, зображений храм базилікального типу з куполом та вежею. На дальньому плані синіє верх Везувія. Вірогідно, юнак продає ліщину, яку культивували в Кампанії з римських часів, але особливого розповсюдження вона набула за часів правління Бурбонів (XVIII–XIX ст.).