Медаль «Олександр Ягайло»

Войцех Свенцький

Основна інформація

ID: С-II-602
Автор: Войцех Свенцький
Назва: Медаль «Олександр Ягайло»
Дата створення: після 1860
Країна: Варшавське герцогство Королівство Польське
Культура: Новий час
Техніка: відлив
Матеріал: бронза
Розміри (діаметр, см): 12.8

Додатково

Вид: скульптура (рельєф)
Жанр: портретний
Сюжет: Портрет
Провенанс: Збірка Дідушицьких

Інформація про автора

Автор: Войцех Свенцький
Автор мовою оригіналу: Wojciech Święcki
Роки життя: 1823–1873
Країна: Варшавське герцогство, Королівство Польське
Біографія: Войцех Свенцький (1823–1873) – скульптор, один із перших представників романтизму в польській пластиці, автор численних портретів, пам’ятників, медальйонів із зображеннями польських королів. З 1845 р. три роки навчався в Школі образотворчих мистецтв у майстерні Костянтина Гегеля (1799–1876). Після її закінчення співпрацював із ливарнею, що належала Каролю Юліушу Мінтеру (1812–1892). У 1860 р. перебував у Парижі, наступні роки – у Варшаві. Восени 1862 р. назавжди покинув місто та вирушив до Ріо-де-Жанейро, звідки в 1866 р. переїхав до Парижу, де й провів решту життя. Підтримував регулярні зв’язки з батьківщиною, експонував твори на виставках, організованих Варшавським товариством заохочення образотворчих мистецтв і Краківським товариством друзів вишуканих мистецтв. Під час перебування у Франції подорожував до Брюсселя і Лондона. Помер 27 березня 1873 р. у Парижі. В. Свенцький є автором меморіальних скульптур, портретів, статуеток і медальйонів. Для його творів характерні тематична та стильова різноманітність, поєднання рис неокласицизму, романтизму та реалізму. Лише незначна частина доробку художника збереглася до наших днів.

Опис роботи

Александр Ягеллончик (05.08.1461–19.08.1506) – великий князь литовський з 1492 р., король польський з 1501 р. Народився 5 серпня 1461 р. в королівському замку Вавель у Кракові. У 1484 р. батько Александра Ягеллончика, великий князь литовський і король польський Казимир IV, призначив його спадкоємцем трону у Великому князівстві Литовському. У 1492 р. був обраний великим князем литовським на сеймі у Вільні, тоді як поляки обрали своїм королем його старшого брата, Яна I Ольбрахта. У 1494 р. завершив литовсько-московську війну, внаслідок якої литовці втратили Вязьму та частину Верховських князівств. У 1495 р. мирний договір був зміцнений шлюбом Олександра з Оленою, донькою великого князя московського Івана III Васильовича. У 1499 р. зміцнив союз Литви з Польським королівством (так звана Краківсько-Віленська унія). У 1501 р., після смерті Яна І Ольбрахта, польський сейм обрав Александра Ягеллончика королем. З цього часу й до 1795 р. польською короною і великим князівством правив єдиний монарх, а у щодо відносин держав почали застосовувати термін Річ Посполита. У 1505 р. Александр Ягеллончик запровадив Радомську конституцію (Nihil Novi), що обмежувала королівську владу на користь магнатів. Значний вплив на політику короля мали українські магнати на чолі з Михайлом Глинським. Король Александр Ягеллончик був високоосвіченою людиною, пошановувачем наук і мистецтв. Помер 19 серпня 1506 р., похований у Вільнюсі.

Надписи та символи

«ALEXANDER. / MODELOWAL W ŚWIĘCKI NAKLAD I ODLEW FABRYKI MINTERA».

Портретована особа