Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено двох осіб у традиційному вбранні селян або міщан. Постаті представлені у повний зріст, фронтально, у спокійній статичній позі. Ліворуч бачимо дитину або підлітка, праворуч – вищого дорослого. Обоє вдягнені у довгі свити (каптани) із ґудзиками, у високих шапках на головах і взуті у чоботи. Чоловік підперезаний широким, імовірно, шкіряним ременем правою рукою спирається на палицю, одяг хлопця підв’язаний тонким як мотузок пояском. Дорослий дивиться прямо, заклав ліву руку над поясом між ґудзиками у проріз каптана, комір та краї якого прикрашені китицями, підліток трохи повернений до нього і дивиться знизу вгору, наче звертається або уважно чекає. Їхні обличчя передані схематично, без особливої деталізації, проте з виразом доброзичливості та простоти. Фон не промальований детально, але є контурне означення рослинності у формі дерев чи кущів, фігури стоять на земляній поверхні, вірогідно, це сільська або польова дорога. Зображення має спокійний, гармонійний характер. Лінії чіткі, деталізація помірна ми бачимо складки вбрання, риси обличчя. Фон рисунка мінімалістичний. Графічний рисунок має беззаперечну історико-культурну цінність оскільки тут є чітке та ретельне відтворення народного одягу. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості одягу, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького