Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). Зображення виконане у формі рисунка із тонким лінійним пропрацюванням деталей. На рисунку представлено жінку, яка стоїть у повний зріст. Постать зображена у традиційному або святковому вбранні минулих століть. На голові високий, циліндричний головний убір – шапка із хутром, можливо оксамитова або суконна з оздобленням, повністю покриває волосся, що є типовим для заміжніх жінок вищих станів у минулі століття. Довгий, пишний верхній одяг, вірогідно, це може бути шуба або допелен. Вбрання щільне, оздоблене хутром по краях – видно характерну хутряну облямівку вздовж рукавів і низу. Вбрання прикриває майже повністю руки, плечі та тулуб й спадає до підлоги. Великий широкий комір фреза, також із хутра, спадає на плечі. Видно вишитий фартух або передню частину спідниці з орнаментом геометричних чи квіткових мотивів. Під верхнім одягом видніється спідниця із тонкими вертикальними складками, що додає пишності. Взуття на зображенні майже не видно, оскільки сукня повністю прикриває ноги. Одяг передає відчуття багатства та статусності, вказує на заможний стан або належність до вищих прошарків суспільства. Фігура статична, руки складені попереду на животі, обличчя серйозне та спокійне. Постать зображена на тлі інтер’єру видно частину дверей або стіни та підлогу з плиткою. Автор зосередив увагу на деталях костюма, ретельно передаючи фактуру тканини, складки та орнаментальні елементи. Отже, завдяки цьому рисунку постає ще один історико-костюмний портрет що фіксує зовнішність та вбрання людини певної епохи. Художня цінність рисунка полягає у документальності та етнографічній точності зображення історичного костюма: автор прагнув зафіксувати деталі вбрання та соціальний образ, а не індивідуальні риси особи.