Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено двох людей, на передньому плані молоду жінку, яка стоїть у повний зріст обличчям до глядача та позаду неї, очевидно слугу, можливо підлітка. Жінка представлена у розкішному святковому вбранні, характерному для представників шляхти та знаті. Ошатна широка сукня із довгим шлейфом, свідчить про значущу світську подію, це може бути бал, святковий прийом гостей або інший урочистий захід. Постать зображена прямо, у лівій руці жінка тримає якийсь предмет, наприклад, складене віяло, правою рукою притримує зібраний поділ шлейфу сукні на криноліні. Волосся формує акуратну зачіску та зібране у невеликий хвостик на маківці. Декольте сукні залишає відкритими шию, верхню частину плечей та грудей, що підкреслено демонструвати красу та вишуканість. Спідниця спадає дрібними складками, її нижня частина прикрашена рослинним орнаментом. Фігура служки показана значно нижчого зросту, швидше за все це хлопець-підліток невисокого зросту. Постать видна лише вище поясу, оскільки сукня, яку він тримає закриває силует. Його волосся зібране назад й охайно укладене. Погляд слуги спрямований на молоду жінку, яка дивиться прямо поперед себе. Обоє персонажів показані зі спокійним виразом обличчя, без яскравого емоційного прояву. Тло що оточує зображених осіб – це ретельно вимощена кам’яна підлога та стіни й поверхнево означені деталі інтер'єру. Художник акуратно та ретельно передав дрібні нюанси й особливості вбрання персонажів. Одяг передає відчуття багатства та статусності, вказує на заможний стан та приналежність до вищих прошарків суспільства. Отже, завдяки цьому рисунку постає ще один історико-костюмний портрет що фіксує зовнішність та вбрання людини певної епохи. Художня цінність рисунка полягає у документальності та етнографічній точності зображення історичного костюма: автор прагнув зафіксувати деталі вбрання та соціальний образ, а не індивідуальні риси особи.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького