Портретна творчість Яцека Мальчевського – одна з найбільших сторінок його спадщини. Вона мала кілька характерних особливостей: портретований зображувався або погрудно, або по коліна; фігура розташовувалась на полотні таким чином, щоб увага глядача зосереджувалася на голові та руках; обличчя замкнуте, міміка – скупа. Характер портретованого підкреслювався за допомогою навколишніх предметів або пейзажу. У представленій роботі портретований – чоловік середнього віку, зображений в образі фавна. Фавн (лат. Faunus від favere – сприяти, бути прихильним) – одне з найдавніших божеств у римській міфології; покровитель лісів, отар і пастухів. Фавн – бог родючості, наполовину – чоловік, наполовину – козел із рогами та вінком на голові, це алегорія життя та задоволень, пов’язаних із ним. За повір'ям, Фавн попереджає заблукалих у лісі про небезпеку і спрямовує до виходу ледве чутними звуками. Тому Фавну приписувалося передбачення майбутнього. Рука портретованого також зображена у підкреслено незвичному жесті. Ймовірно, таке положення пальців має відношення до єврейського благословляючого жесту коенів, в якому обидві руки створюють початок єврейської букви «шин» (від «Шаддай» – одного з епітетів Бога).