Багатофігурна композиція – ескізне зображення групи сатирів, розміщене на тлі розмивки кольору умбри. Сати́ри (грец. Σάτυροι) – у давньогрецькій міфології – лісові й гірські божества нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи; демони родючості, постійні супутники Діоніса. Сатири зображалися як чоловіки з рогами, загостреними вухами, кирпатим носом, часто з козлиним чи кінським хвостом та тваринними ногами. На початку XX ст. помітно зросла зацікавленість до дещо призабутих в XIX ст. античних тем, які почали сприймати інакше, ностальгічно. В цей час набули міці процеси перегляду мистецтва Стародавньої Греції. Митці різних країн жадібно вивчали твори різних періодів історії Греції і відтворювали імпульси призабутих епох у своїх творах. Яцек Мальчевський нечасто звертався до античних сюжетів, хоча іноді робив спроби поєднати античність із сучасністю, як, наприклад, у представленій роботі.