Колекція

Вид острова Мурано

Джованні Антоніо Каналь

  • Вид острова Мурано 2
  • Вид острова Мурано 3
Основна інформація
ID
Ж-1596
Автор
Джованні Антоніо Каналь
Назва
Вид острова Мурано
Дата створення
XVIII ст.
Країна
Італія
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
72 x 141.5
Додатково
Інформація про автора
Автор
Джованні Антоніо Каналь
Роки життя
1697–1768
Країна
Італія
Біографія
Джованні Антоніо Каналь, званий Каналетто, поза сумнівом, найвидатніший і найвідоміший представник ведутного малярства Венеції XVIII ст. Митець народився 1697 року в сім’ї Бернарда Каналя, який, за даними біографів, зокрема Антоніо Марії Дзанетті, був «театральним живописцем» і побудував блискучу кар’єру сценографічного маляра: упродовж 1711–1728 рр. працював над декораціями в театрах Сант Анджело та Сан-Кассіано – найбільш відомих і престижних у тогочасній Венеції. Між 1719–1720 рр. Бернардо разом із сином відвідав Рим. Саме в цей час, як сценографів, Антоніо з батьком згадано у лібретто до опери Скарлетті. Вірогідно, саме в Римі митець одержав прізвисько Каналетто, що дослівно означає маленький Каналь. Поміж покровителів художника раннього періоду творчості було кілька італійців, однак іноземці, особливо з Британських островів, значно більше цінували його твори та постійно поповнювали ними свої колекції. Посол Джозеф Сміт був основним клієнтом художника та посередником між ним і клієнтами з Англії. У 1746 році Каналетто виїхав до Англії, де пробув до 1756 року, однак упродовж цього періоду здійснив кілька коротких поїздок Європою. У 1760 році він повернувся до Венеції, де провів решту життя.
Опис роботи
Картина «Вид острова Мурано» є парною до «Виду на острів Сан-Мікеле», з яким виконана в один час. На полотні зображено острів Сан Мурано з церквою Сан Джованні деі Баттуті. Це дуже рідкісне зображення будівлі, зруйнованої 1833-го року. З островом Мурано пов’язується скляна промисловість Венеції. Гутні майстерні перебували на острові з 1297-го року і пильно контролювалися Радою Десяти. Описи мандрівників залишили живі образи видатних майстерень, які заполонили острів. Маркантоніо Коссо Себеліно з захопленням писав про муранське скло: «Звідси постачаються чашки, бокали, казани, свічники, фігурки будь-яких тварин, роги, намиста, будь-які речі, які можуть тішити людей [...] на ці речі спрямований погляд всіх народів […]». Мистецтво муранського скла упродовж ХVІІІ ст. набуло нового розквіту зусиллями Бріанті, котрий три роки пропрацював у богемській майстерні кришталю, де зміг дізнатися секрети виробництва. Згодом він дістав дозвіл на перебудування своїх гутних майстерень у Венеції, що принесло йому великий успіх. Художник чудово скомпонував панорамне зображення Венеції. Постаті людей на передньому плані, які стоять та прогулюються по набережній, виконані у пастозній та ескізній манері. Трохи далі художник зобразив пришвартовані гондоли, одна з яких пропливає вздовж каналу. На задньому плані зліва видно Фудаменте Нове з дзвіницями Сан-Франческо делла Вінья, Сан-Марко та з куполом Санті Джованні е Паоло.