Поодинокі фігури переважно призначалися для церковного інтер’єру та не тиражувалися. До такого типу можна віднести Богоматір зі села Ганнівці. Зазвичай народні майстри починали різьбити скульптуру з голови, а не наводили загальні риси готової фігури. Тому часто у нижній частині їхні твори непропорційні. Марія зображена з нахиленою до правого плеча головою. Майстер використовував м’які лінії, без чітких заломів. Труднощі при моделюванні людського тіла відчуваються у непропорційно великій голові, вузьких плечах та масивних долонях. Скульптор передає образ не святої, а простої жінки, що уособлює земну материнську ласку. Фігура Богородиці сповнена внутрішнього спокою, який проявляється у положенні голови та рук, складених на грудях у молитовній позі. Горизонтальні складки одягу, які вільно спадають донизу, створюють світлотіньовий ефект, візуально витягуючи фігуру святої.