Вознесіння Христове – це одне з дванадцяти свят, що відображає важливі події через сорок днів після розп’яття Христа. Скульптурне зображення Вознесіння у багатьох церквах встановлюють на Великодні свята на тетраподі, де воно перебуває до релігійного празника Вознесіння Господнього. Традиція наслідує західну іконографію, ілюструючи події, описані в апокрифічному Євангелії від Луки. Канонічна скульптура Христа зі с. Перев’ятичі демонструє повнофігурну постать на круглій підставці, його права рука – у жесті-благословенні, положення лівої вказує на те, що нею тримали хоругву. Ліва нога Вседержителя стоїть на черепі, що символізує перемогу над смертю. Обличчя із заокругленим овалом, високим чолом, напіввідкритим ротом, обрамленим маленькою акуратною бородою, чітко прорізаними очима, сповнене задуми та відчуження. Плечі Христа покриває червона довга накидка, скріплена на грудях декоративною прикрасою, а стегна огортає коротка золота пов’язка, змодельована сіткою діагональних ліній, які утворюють трикутні площини. Робота виконана у притаманній для народних майстрів підкреслено статичній манері з недотриманням анатомічних пропорцій тіла. Важливу роль у створенні образу Воскресіння відіграє поліхромія, що підсилює емоційність скульптури.