Хрещення імператора Костянтина

П’єр Сюблейра

  • Хрещення імператора Костянтина 2
  • Хрещення імператора Костянтина 3
Основна інформація
ID
Ж-1460
Автор
П’єр Сюблейра
Назва
Хрещення імператора Костянтина
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
45 x 54.5
Інформація про автора
Автор
П’єр Сюблейра
Автор мовою оригіналу
Pierre Hubert Subleyras
Роки життя
1699−1749
Країна
Франція
Біографія
П’єр Сюблейра (1699−1749) народився в Юзесі (Лангедок). Початкову художню освіту здобув від свого батька, після чого вступив до школи в Тулузі. У 1724 році митець переїхав до Парижа, де згодом за картину «Нахабний змій» отримав премію і поїздку до Італії. Там він оселився в Римі й займався копіюванням творів старих майстрів. Пізніше був прийнятий в Академію святого Луки. У 1740 році кардинал Валенті Гонзага рекомендував художника Папі Бенедикту XIV, офіційний портрет якого Сюблейра виконав наступного року. Патронаж Папи Римського забезпечив йому замовлення картини «Імператор Валент перед єпископом Василієм Великим» для Собору Святого Петра в Римі. Сюблейра був єдиним французьким художником, роботи якого замовляли для цього собору. Митець творив картини для церков не лише Риму, а й усієї Італії. Він був одружений із Марією Феліче Тібальді, художницею-мініатюристкою, дочкою музиканта Тібальді. У своїх мініатюрах вона часто відтворювала картини чоловіка. Сюблейра виконав багато великих релігійних і міфологічних робіт. Продуманість сюжету і відчуття композиції, природне групування фігур і теплота колориту є особливостями творів художника. Його вважають одним із кращих французьких живописців початку XVIII ст.
Опис роботи
Костянтин Великий народився 27 лютого 272 року в римській провінції Наіс (територія сучасної Сербії). Його батьком був Констанцій I, а матір’ю Олена – християнка з простої сім’ї. Війська проголосили Костянтина правителем після смерті його батька у 306 році. У цей час імперія перебувала під владою одразу чотирьох володарів, які фактично розорили країну. Майже десять років йшла громадянська війна між правителями областей. Завдяки репутації та результатам правління Констанція, а також повазі громадян і армії, Костянтину вдалося перемогти у цій боротьбі. Під час його правління відбулася ідеологічна революція: християнство було визнано і за надзвичайно короткий термін, усього кілька десятиліть, із релігії переслідуваної перетворилося на релігію державну. У 313 році Костянтин прийняв Міланський едикт, який затвердив віротерпимість на території імперії. Потім були прийняті закони, що звільняли християнські громади від податків і громадських повинностей. Крім того, Костянтину належала ініціатива знаменитого Нікейського собору. У 330 році Костянтин переніс столицю у Візантію – більш зручне місто з погляду правління імперією. Візантія отримала назву Новий Рим, проте вже за життя імператора місто стали називати Константинополем. Сам імператор Костянтин прийняв хрещення лише перед смертю. Це сталося в палаці у Нікомедії, де правитель і помер 21 травня 337 року. На картині в центрі зображено сивобородого священнослужителя в головному уборі. Він підняв руки, благословляючи молодого чоловіка, який стоїть навколішки, склав руки на грудях та нахилився перед хрещальнею. Позаду єпископи. Правіше група людей, між якими на першому плані воїн з мечем. Вгорі ангели та білий голуб між ними.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького