Можна припускати, що автор даного полотна належав до школи Франческо Солімени – італійського художника доби бароко, представника неаполітанської художньої школи. Твори Солімени характеризувалися доволі пишною художньою манерою, з яскравими, майже святковими кольорами. Церква потребувала пишних оздоб і уславлення католицьких святих, їх страждань за віру. Франческо Солімена роками створював вівтарні образи, зображав численні видіння чи сцени мучеництва католицьких святих. У багатьох біблійних сюжетах майстер використовував перебільшення, театралізацію і перенасиченість композицій другорядними персонажами. На полотні художник зобразив власне уявлення історичної події. У 614 році Єрусалим був розграбований персами. Хрест, на якому розіп’яли Ісуса, опинився в руках язичників. Візантійські імператори спорядили каральну експедицію і через чотирнадцять років святий Хрест був відвойований назад. Імператор Іраклій особисто на плечах вніс реліквію назад у Єрусалим. На фоні гористого пейзажу зображена багатофігурна сцена. В центрі молодий чоловік з короною на голові, в римському одязі. Він тримає дерев’яний хрест. Автор зображує Іраклія дещо глузливо – імператор стоїть, упершись коліном на вишукану подушку, і тримає впертий у землю хрест. Перед ним постать старця, що правою рукою тримає хустину, яку подає на таці служка. Інший служка роздуває на землі ладан. Позаду старця стоїть молодий хлопець з головним убором та посохом у руках. Справа під колонами – молодий диякон зі свічкою. Поруч диякона гурт людей, серед яких воїн з довгим списом, яким він відмежовує натовп від імператора.