Напрестольні розп’яття були неодмінним елементом інтер’єру храму. Хрест з розп’яттям має невелику прямокутну основу, Спаситель на ньому відтворений за західною традицією, з перехрещеними ступнями, прибитими одним цвяхом. Опрацювавши фронтальну частину розп’яття, народний майстер акцентує на основному – страждальному образі Христа. Знесилене обличчя з закритими очима, нахилена до правого плеча голова та виразна грудна клітка чітко пророблені низьким рельєфом. Про прагнення майстра до достовірної передачі анатомічної будови тіла свідчать графічно відтворені м’язи та правильні пропорції тіла Ісуса. У роботі простежуються риси пізньоготичного мистецтва з тенденцією до натуралістичної передачі стану людини, що помирає.