Іконостас «Страсті Христові»: Зречення апостола Петра, Бичування Христа

«Страсті Христові» XVII – поч. XVIII ст. – це робота, що складається із серії монументальних багатосюжетних ікон, які слід розглядати зверху вниз, рядами зліва направо. Композиція твору вирізняється великою кількістю іконографічних зображень з багатофігурними сценами: 25 горизонтально видовжених клейм з євангельськими сюжетами, що оповідають про останні дні земного життя Христа. Робота належить пензлеві майстра, який наслідував традиції Риботицької школи іконопису. Село Риботичі було одним із найвідоміших центрів народного іконопису XVII – XVIII ст. Роботи майстрів цього осередку були відомі далеко за його межами. Тема страстей Господніх була поширеною в їхній творчості, проте канонічні рамки євангельських оповідань для іконописців стали затісними. Тому часто свої твори вони доповнювали народними легендами, повір’ями та апокрифічними розповідями.

Два клейма відображають сюжети «Зречення апостола Петра» та «Бичування Христа». Зображення привертають увагу простотою, безпосередністю та виразністю рисунка, увагою маляра до деталей. «Зречення апостола Петра» – новозавітний сюжет, який описує передбачену Ісусом подію. Під час Тайної вечері апостол Петро зрадив Христа, а після його арешту тричі зрікся свого Вчителя. Коли заспівав півень, Петро згадав Ісусові слова і розкаявся. Малярі надавали особливого значення цьому сюжету, часто підкреслюючи характерну деталь, – зображення півня, що можна спостерігати й у цій іконографічній композиції. Лаконічною образною мовою художник зумів відобразити драматичний сюжет з урівноваженою композицією, у колористичному вирішенні якої домінує тепла колірна гама.

Іконографічний сюжет «Бичування Христа» відтворений на тлі узагальнено потрактованого архітектурного стафажу. Майстер надав сцені суто жанрового характеру. Центром композиційного вирішення виступає повнофігурна постать Ісуса, прив’язаного до стовпа. Його зранене тіло, що зазнало тортур від ударів бичем, вкрите рясними краплями крові, а голова нахилена до правого плеча й осяяна німбом. Образ Спасителя сповнений покори та смирення. На балконі будинку проглядається біблійний персонаж, якого можна ідентифікувати завдяки напису на роботі. У сюжетних зображеннях клейм, передаючи образ, маляр прагнув розкрити характери людей, передати напругу іконографічних сюжетів.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького