Княгиня Ольга

Ярослава Музика

Основна інформація

ID: Рз-194
Автор: Ярослава Музика
Назва: Княгиня Ольга
Дата створення: 1967
Країна: СРСР
Техніка: мозаїка
Матеріал: смальта
Розміри (висота x ширина, см): 129 x 96.5

Додатково

Вид: декоративно-ужиткове мистецтво
Жанр: історичний портретний
Сюжет: Портрет
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Ярослава Музика
Роки життя: 1894–1973
Країна: Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія: Ярослава Музика (Стефанович) народилася в містечку Залізцях на Тернопільщині 10 січня 1894 р. Померла 24 листопада 1973 р. у Львові. Це мисткиня різнобічних вподобань і таланту. Вона зверталася до графіки – ліногравюри, деревориту, сухої голки, монотипії; живопису – олії, темпери, гуаші, енкаустики; мозаїки й емалі, малюнків на склі, видряпування на золотій чи срібній фользі, батіка, тиснення по шкірі, карбування на металі. Навчалася рисунку і живопису у Вільній академії Л. Підгородецького у Львові, в Академії А. Лота в Парижі. У 1928 році стажувалася як реставратор у Центральній Державній реставраційній майстерні І. Грабаря в Москві. Працювала в Національному музеї в реставраційній майстерні. Ярослава Музика була однією із засновників української громадської мистецької організації Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), що діяла у Львові 1931–1939 рр. Художниця засвоїла нелегку техніку випалення емалевих виробів, відвідуючи заняття Марії Дольницької, які вона проводила у Львові у 1937 р. Крім цього, самостійно навчалася за французькими і німецькими посібниками з емальєрства. Мисткиня працювала в техніці насипної (живописної, розписної) та перегородчастої емалей. Улюбленими темами її емалевих робіт були гуцульська демонологія, поганська міфологія, вірування давніх слов’ян, за творчістю Т. Г. Шевченка, зображення тварин, жіночих портретів.

Опис роботи

Прямокутна поліхромна композиція з фронтальним поколінним зображенням давньоруської княгині Ольги. Її відтворено в тогочасному традиційному княжому вбранні: золота діадема з білою хусткою, біла сорочка з поясом, поверх якої накинутий коричневий плащ. Правою рукою княгиня рішуче стискає руків’я меча. Лівою рукою вона відпускає у небо трьох голубів, до лап яких прив’язані соломинки, що палають. Мозаїка є ілюстрацією до відомої легенди про помсту княгині Ольги древлянам за смерть її чоловіка Ігоря. З кожного двору Іскоростеня – міста, де вбили князя Ігоря, Ольга наказала зібрати данину з трьох голубів і трьох горобців. До лап птахів було прив’язано трут, що горів. З ним птахи повернулися до своїх домівок. Таким чином місто було спалено.

Портретована особа

Ім'я портретованого: Ольга, дружина київського князя Ігоря Рюриковича, мати Святослава, перша правителька Русі (945–964), яка офіційно прийняла християнство.
Роки життя портретованого: Приблизно між 880-920 – 969

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Княгиня Ольга

Інше