Сліпий співак-музикант

Бартоломео Пінеллі

Основна інформація

ID: Г-IV-1731
Автор: Бартоломео Пінеллі
Назва: Сліпий співак-музикант
Назва мовою оригіналу: Il Cieco che canta, e suona
Дата створення: 1816
Техніка: офорт акварель
Матеріал: папір
Розміри (висота x ширина, см): 10 x 16

Додатково

Вид: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: З колекції Фаїни Таращанської (Львів), 1966 р.

Інформація про автора

Автор: Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу: Bartolomeo Pinelli
Роки життя: 1781–1835
Країна: Італія
Біографія: Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор, син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вчився в Болоньї, згодом в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані – художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунка. На початку ХІХ ст. митець звертався до гравюр епохи Відродження (зокрема до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. 1809 року Пінеллі створив першу серію офортів, розмальованих аквареллю – Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Альбом перевидавався 1814 та 1815 рр. Згодом, 1816 року вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Більшість львівських гравюр – саме з цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, провінціях Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не лише художню цінність, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829) та роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з найбільш відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Рима» (1827–1830). Твори митця зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.

Опис роботи

Вперше Б. Пінеллі виконав дану композицію у 1815 році. Вона була опублікована в альбомі Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi all' acquaforte da Bartolomeo Pinelli Romano («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), виданому в 1816 році у видавництві Nicola de Antoni impresse, Ignazio Pavon Offre e Dedica в Римі. Наступний варіант, аналогічний «львівському», але не розфарбований, опублікований в альбомі Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli («Нове зібрання п’ятдесяти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства»), виданому в Римі у 1817 році. Львівський варіант відрізняється від першого (1815 р.) яскравішою колористикою, але меншою увагою автора до нюансів архітектури та деталей одягу персонажів. На першому плані в центрі три фігури: сліпий музикант, що співає, граючи на лютні, та двоє жінок різного зросту, що скоса дивляться на нього. Це тріо виділене між голими стінами двох будинків на тлі архітектури дальнього плану, неба, фрагментів дерев та гір. Зліва, біля стіни, співака слухає босоногий хлопчик, сперши голову на приставлену до стіни руку. Справа, на незначній віддалі, на тлі стіни, слухаючи спів, стоїть чоловік у синьому плащі з пелериною, чорному капелюсі та чорних із золотистими вставками черевиках. У такий же яскравий одяг вбраний сліпий музикант. На ньому яскраво-зелений плащ з пелериною, червоні штани та білі гольфи, на голові – капелюх. Жінка з дівчиною одягнені набагато бідніше – у простий неяскравий одяг. Натомість фігура хлопця виділяється яскраво-синім кольором штанів, гармонійно доповнюючи темно-синю вертикаль одягу чоловіка справа.

Надписи та символи

Внизу зліва підпис автора курсивом: Pinelli, дата 1816, далі – нерозбірливо місце виконання – Roma. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Il Cieco che canta, e suona. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 27.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького