Погруддя жінки

Люна Дрекслер

Основна інформація
ID
С-I-402
Автор
Люна Дрекслер
Назва
Погруддя жінки
Дата створення
1907
Країна
Австро-Угорська імперія
Культура
Новітній час
Техніка
відлив поліхромія
Матеріал
гіпс поліхромія вернікс
Розміри (висота x ширина x глибина, см)
54 x 45 x 26
Інформація про автора
Автор
Люна Дрекслер
Автор мовою оригіналу
Luna Drexlerówna, Luna Amalia Drexler
Роки життя
1882–1933
Країна
Австро-Угорська імперія, Польща, Франція
Біографія
Мисткиня походить із родини львівського купця Ігнатія Дрекслера, власника крамниці тканин на площі Капітульній, відомого художньою обдарованістю і сприянням долученню до мистецтва дітей. До 17 років Люна захоплювалася музикою, згодом – живописом і скульптурою. У 1899 р. вступила до приватної львівської художньої школи Марцелія Гарасимовича, де навчалась у портретиста та ілюстратора Станіслава Рейхана (з 1899 р.) – представника відомої львівської мистецької родини, випускника Віденської академії мистецтв. Удосконаленню майстерності сприяли уроки Станіслава Батовського-Качора та скульптора Антона Попеля. Водночас майбутня художниця відвідувала публічний зал рисунка і моделювання львівської Художньо-промислової школи. Певний час удосконалювала майстерність на Вищих жіночих курсах ім. Адріана Баранецького у Кракові. У 1907 р. Л. А. Дрекслер навчалась у Парижі – в Академії Ґранд-Шом’єр у Жана Антуана Енжалбера і відомого скульптура Еміля Антуана Бурделя. Захоплювалася творчістю Огюста Родена, символічно-імпресіоністична манера якого віддзеркалена у низці її робіт. У 1908 р. мисткиня повернулася до Львова й зайняла колишню майстерню львівського скульптора Тадеуша Баронча (Tadeusz Barącz), який відійшов у засвіти 1905 р. Того ж року в салоні Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo przyjaćół sztuk Pięknych) відбулася перша персональна виставка Л. А. Дрекслер, яку складало понад двадцять робіт. Набуття європейського мистецького досвіду продовжилося й 1909 р.: в Парижі в Е. А. Бурделя, у Римі – в Академії Медічі й з 1910 р. – у Мюнхенській академії мистецтв. Світоглядні підвалини творчості Л. А. Дрекслер сформувало знайомство з філософом, літератором, архітектором і скульптором Рудольфом Штайнером (Rudolf Steiner), який фундував Антропософічне товариство в м. Дорнах (Швейцарія). Під час перебування за кордоном мисткиня долучалася до виставкового життя Східної Галичини. В 1911–1914 рр. співпрацювала з фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в с. Пациків біля Станіслава (тепер – с. Підлісся Івано-Франківської обл.). У 1917 р. мисткиня повернулася до Львова та оселилася спочатку в будинку № 30 по вул. св. Софії (нині – вул. Франка, 114), згодом – на вул. Парковій, 14 (1910 р., арх. Іван Левинський), де прожила до кінця життя. Творчий спадок Л. А. Дрекслер складається з понад 200 скульптурних і кількох десятків малярських робіт. До поч. 1910-х рр. у її творчості домінували інспірації імпресіонізму, символізму, сецесії. Згодом – культури Стародавнього Єгипту та Ассирії, давньогрецької й французької середньовічної пластики, що зумовило стилізації під архаїку. Під впливом ідей Рудольфа Штайнера ідейним стрижнем образно-пластичних пошуків мисткині стало розкриття художніми засобами людських духовних начал. У річищі образотворчих шукань початку XX ст. Л. А. Дрекслер прагнула інтеграції у скульптуру живописних засобів художньої виразності, що підтверджують фактурність поверхонь, поліхромне тонування й м’яке моделювання форм. Малярський доробок художниці утворили краєвиди та портрети. Відомий інтерес мисткині до графіки, переважно техніки офорта. Утвердження жінки в соціокультурному просторі XX ст. підтверджує активна громадська діяльність Л. А. Дрекслер, участь у заснуванні Спілки польських художниць (Związek Artystek Polskich), членство в Об’єднанні «Скульптура», правлінні Спілки Польських художників, Львівській міській раді з питань мистецтва. Померла Л. А. Дрекслер у Львові у віці 51 року, похована на Личаківському цвинтарі. Для спорудження надгробка мисткині було використано один із рельєфів її роботи 1927 р. – «Посвячення» (ангел, що летить, відтворений із хрестом і сімома трояндами в руках), який відлили у бронзі й встановили на могилі в обрамленні з чорного мармуру. У травні-липні 1937 р. відбулася посмертна виставка Л. А. Дрекслер, на якій було експоновано 189 творів, із них – 126 скульптурних, 63 малярських олійних та акварельних робіт.
Опис роботи
«Погруддя жінки» належить до численних у творчості Л. А. Дрекслер жіночих образів, в яких вишуканість і погідність поєднались із внутрішньою силою, самодостатністю, упевненістю в собі. Світоглядно-ідеологічним підґрунтям портрета стало характерне для межі ХІХ – XX ст. утвердження жінки як повноправного суб’єкта соціального і культурного життя, що інституційно відобразилось у феміністичному русі, зокрема й у Східній Галичині. Різноманітними були прояви фемінізму – в організації культурних і благодійних товариств, творчих спілок, спеціалізованих видань, завдання яких полягало в утвердженні жіноцтва як повновартісного суб’єкта дії, думки, волевияву, творчості. Початок 1890-х рр. позначений зародженням руху за розширення освітніх прав жінок, одним зі здобутків якого став дозвіл на їхній вступ до університетів у якості «надзвичайних слухачок» (із 1897 р.). 20 червня 1906 р. у Львові відкрили першу українська дівочу гімназію класичного типу сс. Василіянок, що діяла до 1939 р. Характерними рисами її педагогічної концепції став розвиток емансипаційних ідей та мотивування жіноцтва до подальшого підвищення освітнього рівня. Розвій фемінізму в Галичині засвідчила участь жінок у політичному житті регіону: виборчих кампаніях і діяльності органів влади. Відзнакою галицького жіночого руху була диференціація на національні гілки, що взаємодіяли в культурному полі. Особливістю образного рішення «Погруддя жінки», інспірованого феміністичним світоглядом, є відображення інтелектуального кшталту, руху думки, внутрішньої консолідованості, напруженого духовного життя. Привертає увагу розкриття характерного, сутнісного крізь миттєву міміку, погляд очей, поворот голови. Відзнакою зображення є «комунікативність», моделювання ситуації уявного діалогу, долучення до семантично-емоційного простору твору потенційного співрозмовника-глядача. Цікавим є розкриття нюансів характеру та емоційного стану зображеної при коловому огляді твору. Приналежність портрета до раннього періоду творчості Л. А. Дрекслер засвідчують сецесійна та імпресіоністична стилістика, перша із яких відображена у примхливих силуеті та зачісці, друга – у вільному ескізному моделюванні вбрання і мерехтливій грі світла та тіней. Властивий мисткині синтез скульптурних і живописних засобів художньої виразності помітний у прохолодно-зеленавому тонуванні елементів скульптурних форм. Особливістю зображення є поєднання витонченої стилізації, декоративізму та вікової й фізіономічної достовірності портретного обліку.
Надписи та символи
Підпис і дата: «DREXLERÓWNA / 07 II»; ззаду наліпка: «4173».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького