Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури

Люна Дрекслер

  • Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури 2
  • Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури 3
  • Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури 4
  • Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури 5
  • Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури 6
  • Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури 7
  • Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури 8
Основна інформація
ID
С-I-746
Автор
Люна Дрекслер
Назва
Largo (Мати з дочкою), зменшена модель верхньої частини скульптури
Дата створення
1912 (?)
Країна
Австро-Угорська імперія
Культура
Новітній час
Техніка
відлив
Матеріал
гіпс вернікс
Розміри (висота x ширина x глибина, см)
32 x 42 x 22
Інформація про автора
Автор
Люна Дрекслер
Автор мовою оригіналу
Luna Drexlerówna, Luna Amalia Drexler
Роки життя
1882–1933
Країна
Австро-Угорська імперія, Польща, Франція
Біографія
Мисткиня походить із родини львівського купця Ігнатія Дрекслера, власника крамниці тканин на площі Капітульній, відомого художньою обдарованістю і сприянням долученню до мистецтва дітей. До 17 років Люна захоплювалася музикою, згодом – живописом і скульптурою. У 1899 р. вступила до приватної львівської художньої школи Марцелія Гарасимовича, де навчалась у портретиста та ілюстратора Станіслава Рейхана (з 1899 р.) – представника відомої львівської мистецької родини, випускника Віденської академії мистецтв. Удосконаленню майстерності сприяли уроки Станіслава Батовського-Качора та скульптора Антона Попеля. Водночас майбутня художниця відвідувала публічний зал рисунка і моделювання львівської Художньо-промислової школи. Певний час удосконалювала майстерність на Вищих жіночих курсах ім. Адріана Баранецького у Кракові. У 1907 р. Л. А. Дрекслер навчалась у Парижі – в Академії Ґранд-Шом’єр у Жана Антуана Енжалбера і відомого скульптура Еміля Антуана Бурделя. Захоплювалася творчістю Огюста Родена, символічно-імпресіоністична манера якого віддзеркалена у низці її робіт. У 1908 р. мисткиня повернулася до Львова й зайняла колишню майстерню львівського скульптора Тадеуша Баронча (Tadeusz Barącz), який відійшов у засвіти 1905 р. Того ж року в салоні Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo przyjaćół sztuk Pięknych) відбулася перша персональна виставка Л. А. Дрекслер, яку складало понад двадцять робіт. Набуття європейського мистецького досвіду продовжилося й 1909 р.: в Парижі в Е. А. Бурделя, у Римі – в Академії Медічі й з 1910 р. – у Мюнхенській академії мистецтв. Світоглядні підвалини творчості Л. А. Дрекслер сформувало знайомство з філософом, літератором, архітектором і скульптором Рудольфом Штайнером (Rudolf Steiner), який фундував Антропософічне товариство в м. Дорнах (Швейцарія). Під час перебування за кордоном мисткиня долучалася до виставкового життя Східної Галичини. В 1911–1914 рр. співпрацювала з фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в с. Пациків біля Станіслава (тепер – с. Підлісся Івано-Франківської обл.). У 1917 р. мисткиня повернулася до Львова та оселилася спочатку в будинку № 30 по вул. св. Софії (нині – вул. Франка, 114), згодом – на вул. Парковій, 14 (1910 р., арх. Іван Левинський), де прожила до кінця життя. Творчий спадок Л. А. Дрекслер складається з понад 200 скульптурних і кількох десятків малярських робіт. До поч. 1910-х рр. у її творчості домінували інспірації імпресіонізму, символізму, сецесії. Згодом – культури Стародавнього Єгипту та Ассирії, давньогрецької й французької середньовічної пластики, що зумовило стилізації під архаїку. Під впливом ідей Рудольфа Штайнера ідейним стрижнем образно-пластичних пошуків мисткині стало розкриття художніми засобами людських духовних начал. У річищі образотворчих шукань початку XX ст. Л. А. Дрекслер прагнула інтеграції у скульптуру живописних засобів художньої виразності, що підтверджують фактурність поверхонь, поліхромне тонування й м’яке моделювання форм. Малярський доробок художниці утворили краєвиди та портрети. Відомий інтерес мисткині до графіки, переважно техніки офорта. Утвердження жінки в соціокультурному просторі XX ст. підтверджує активна громадська діяльність Л. А. Дрекслер, участь у заснуванні Спілки польських художниць (Związek Artystek Polskich), членство в Об’єднанні «Скульптура», правлінні Спілки Польських художників, Львівській міській раді з питань мистецтва. Померла Л. А. Дрекслер у Львові у віці 51 року, похована на Личаківському цвинтарі. Для спорудження надгробка мисткині було використано один із рельєфів її роботи 1927 р. – «Посвячення» (ангел, що летить, відтворений із хрестом і сімома трояндами в руках), який відлили у бронзі й встановили на могилі в обрамленні з чорного мармуру. У травні-липні 1937 р. відбулася посмертна виставка Л. А. Дрекслер, на якій було експоновано 189 творів, із них – 126 скульптурних, 63 малярських олійних та акварельних робіт.
Опис роботи
Відому в кількох варіаціях композицію «Мати з дочкою» («Largo») (1912) сучасна їй художня критика визнавала однією із кращих робіт Люни Амалії Дрекслер. Особливістю образно-пластичного вирішення скульптури є візуально-звукова синестезія, відтворення у відкинутій назад і піднятій вгору голові жінки із заплющеними очима поринання у музичні світи. Засобом утілення художньої ідеї слугують відкритість скульптури щодо інтерпретованого як світ музики зовнішнього простору, плинна замкненість абрису й м’яке моделювання облич. Енергію музичного ритму і зміну музичних регістрів відтворює фактурна «живописна» імпресіоністична ліпка вбрання. Образної виразності твору надає тонка диференціація індивідуальних особливостей сприйняття музики: піднесено-медитативного – матері, та мрійливо-романтичного – доньки. Семантичним «ключем» до сприйняття скульптури слугує назва Largo (від італ. – широко, вкрай повільно, протяжно) – музичний темп і характер, схожий до адажіо, однак більш строгий за виконанням, диференційований на повільне Largo assai di molto, піднесене Largo religioso, життєствердне Largo ma non troppo.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького