Зложення до гробу

невідомий (Німецька школа)

  • Зложення до гробу 2
  • Зложення до гробу 3
Основна інформація
ID
С-I-237
Автор
невідомий (Німецька школа)
Назва
Зложення до гробу
Дата створення
XVI ст.
Країна
Німеччина
Культура
Пізній Ренесанс
Техніка
різьба
Матеріал
дерево
Розміри (висота x ширина, см)
44 x 35
Інформація про автора
Автор
невідомий (Німецька школа)
Країна
Німеччина
Опис роботи
У композиції відтворено біблійний сюжет «Зложення до гробу». Епізод належить до Страстей Христових. Згідно з християнським віровченням, після поховання тіла Христа його душа спустилася в пекло для перемоги над смертю і спасіння старозавітних праведників. Поховання відбулося при настанні вечора, але субота ще не настала, тобто це було за годину або за дві до заходу сонця. На це вказують всі чотири Євангелісти: Мт. 27:57, Мк. 15:42, Лк. 23:54 й Ів. 19:42. Згідно з текстом Євангелій, Йосип з Ариматеї, член синедріону, потаємний учень Христовий, який не брав участі в засудженні Господа (Лк. 23:51), прийшовши до Пілата виклопотав у нього тіло Ісуса для поховання. Пілат висловив подив з того, що Ісус вже помер, оскільки розп’яті висіли іноді по кілька днів, але, перевіривши через сотника, який засвідчив йому смерть Ісуса, наказав видати тіло Йосипові. Йосип купив плащаницю – довге і цінне полотно. Вони зняли Тіло, намастили його, за звичаєм, пахощами, обвили плащаницею і поклали в новій поховальній печері в саду Йосипа, що розташовувалася неподалік від Голгофи. Позаяк сонце вже схилялося на захід, все робилося, хоча і старанно, але дуже поспішно. Приваливши камінь до дверей гробу, вони віддалилися. За всім цим спостерігали жінки, що стояли колись на Голгофі. Іван Золотоустий, а за ним і бл. Феофілакт, вважають, що згадувана Євангелістами «Марія, Якова й Іосії мати», є Пресвята Богородиця, «оскільки Яків та Іосія були діти Йосипа від його першої дружини. А позаяк Богородиця називалася дружиною Йосипа, то по праву називалася і матір’ю, тобто мачухою дітей його». Однак існує думка, що це була Марія, дружина Клеопи, двоюрідна сестра Богоматері. Всі вони сиділи проти входу в печеру, як свідчить про те св. Матвій (Мт. 27:61), а потім, за свідченням св. Луки, повернувшись, приготували пахощі та мира, щоб після закінчення дня суботнього спокою прийти й помазати Тіло Господа за юдейським звичаєм (Лк. 23:56). За переказом св. Марка, ці жінки, іменовані «мироносицями», купили аромати не в самий день поховання Господа, а після суботи, тобто в суботу ввечері. Згідно з євангельською оповіддю, на погребінні Ісуса були присутні таємні учні Христа – Йосип Ариматейський, який купив плащаницю, Никодим, фарисей, один із «начальників Юдейських», який приніс суміш смирни та алое, аби змастити тіло Спасителя, Марія Магдалина, Марія, імовірно, Богородиця, або ж дружина Клеопи, сестра Богоматері. Композиція статична, відповідає традиційній іконографії. Вплив ренесансного формотворення помітний в певному врізноманітненні жестів і життєвості облич.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького