EN

Костюми Чербари

Бартоломео Пінеллі

  • Костюми Чербари 2
  • Костюми Чербари 3
Основна інформація
ID
Г-IV-1746
Автор
Бартоломео Пінеллі
Назва
Костюми Чербари
Назва мовою оригіналу
Costume di Cerbara
Дата створення
1816
Техніка
офорт акварель
Матеріал
папір
Розміри (висота x ширина, см)
10.2 x 16.2
Додатково
Вид
графіка
Жанр
побутовий
Провенанс
З колекції Фаїни Таращанської (Львів), 1966 р.
Інформація про автора
Автор
Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу
Bartolomeo Pinelli
Роки життя
1781–1835
Країна
Італія
Біографія
Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор, син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вчився в Болоньї, згодом в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані – художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунка. На початку ХІХ ст. митець звертався до гравюр епохи Відродження (зокрема до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. 1809 року Пінеллі створив першу серію офортів, розмальованих аквареллю – Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Альбом перевидавався 1814 та 1815 рр. Згодом, 1816 року вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Більшість львівських гравюр – саме з цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, провінціях Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не лише художню цінність, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829) та роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з найбільш відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Рима» (1827–1830). Твори митця зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.
Опис роботи
Робота з римської серії. Перший варіант композиції відомий з альбому Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), опублікованому в 1809 році. Друга версія композиції у дещо зміненому вигляді відома з альбому Costumi di Tivoli, виданому в 1815 році. У перших варіантах автор приділяє більше уваги деталям у зображенні фігур та архітектурним фрагментам. Третій варіант, аналогічний «львівському», як чорно-біла гравюра вийшов в альбомі Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), виданому Джованні Скуделларі у Римі в 1817 році. У 1826 році гравюру Б. Пінеллі використав для зображення жінки з Чербари римський графік Феррарі Філіпо (Ferrari Filipo). «Львівська» робота належить до третього, спрощеного варіанту. На першому плані зображено чотири фігури: двоє жінок, дитина та юнак-пастух. Одна з жінок стоїть справа, зі дзбаном води на голові, схрестивши на грудях руки; друга сидить на камені зліва, також зі дзбаном води, до якого приступила дівчинка, бажаючи напитися. Юнак сидить поруч, спершись на палицю і дивлячись на молоду матір із дочкою. Справа над кам’яним резервуаром вгадується струмок джерельної води, який набагато чіткіше зображений на попередніх варіантах гравюри. Жінки вбрані в яскравий національний одяг. На одній колоритна жовто-блакитна сукня з вкритим візерунками фартухом та довга синя спідниця, на голові характерна біла хустка з пласким верхом, на ногах чочо. Жінка, що сидить, у такій же хустці і сукні, малиновій спідниці; дівчинка – у жовтій спідниці, хлопець – у синій куртці, червоних штанах, з капелюхом на голові. Дальній план з гірським хребтом, фрагментом міста та деревами представлений у розмитих голубо-зелених тонах.
Чербара (Сerbara) – місцевість у регіоні Марке (колишня Папська область), на північний схід від Рима.
Надписи та символи
Внизу справа підпис автора курсивом Pinelli та дата 1816. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Costume di Cerbara. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 37.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Інше