Римська копія давньогрецької скульптури з зображенням сатира, що танцює, була знайдена під час археологічних розкопок в Італії у 1824 році. Оригінальний твір традиційно приписують авторству видатного представника пізньої грецької класики та раннього еллінізму, придворному скульптору Александра Македонського – Лісіппу. (IV ст. до н.е.). Віднайдена римська копія була відреставрована Бертелем Торвальдсеном у 1834 році та придбана родиною Боргезе. Зараз експонується у Галереї Боргезе в Римі. Скульптори ХІХ ст. неодноразово повторювали цей твір у бронзі, вносячи зміни та доповнення у свої варіанти. Фігура міфологічної істоти представлена оголеною під час танцю. Тваринна природа персонажа простежується у гострих вухах, плющовому вінку на скуйовдженому волоссі, невеликому кінському хвості. Мускулясте тіло сатира контрастує з його пристаркуватим обличчям з бородою. У розведених руках він тримає цимбали. На відміну від античного оригіналу в цій роботі права нога сатира відставлена назад, опора повністю на ліву ногу, яка виступає композиційним стрижнем твору. Автор ХІХ ст. вносить динаміку у свій варіант відтворення класичної роботи, що цілком відповідає панівним у другій половині ХІХ ст. тенденціям неорококо.