Медаль «Ян Потоцький»

Ян Непомуцен Потоцький (Jan Nepomucen Potocki) (08.03.1761 – 23.12.1815) – польський романіст і драматург, історик, етнограф, археолог, географ, соціолог, публіцист, редактор, видавець, бібліограф, мандрівник Європою та Азією. Син графа Юзефа Потоцького (1735–1802), кравчого коронного, та Анни Терези Оссолінської (1746–1810). У 1773–1776 рр. разом із братом Северином навчався у школах Лозанни та Женеви. З 1778 р. багато подорожував Сходом та Європою, зокрема до Туреччини та Єгипту (1784), Нідерландів (1787), Іспанії та Марокко (1791), Нижньої Саксонії (1794) та Кавказу (1797–1798). У 1778 р. служив в австрійській армії та воював як лицар Мальтійського ордена (1779–1780) проти берберських піратів у Середземному морі. У 1783 р. одружився із Юлією Терезою Любомирською (1767–1794), дочкою великого маршалка коронного. У них народилося двоє синів: Альфред Потоцький (1786–1862) та Артур Станіслав Потоцький (1787–1832). Шлюб не був вдалим, Юлія жила своїми інтересами, а в 1794 р. померла від туберкульозу. У 1785 р. здійснив морську подорож із Херсона через Стамбул до Єгипту, а потім до Венеції. У 1785–1787 рр. перебував у Парижі, де відвідував салон вдови Гельвеція, товаришував із К. Ф. Вольнеєм та активно підтримував соціально-політичні прагнення французької буржуазії. Восени 1787 р. поїхав до Нідерландів, де став свідком громадянської війни. У березні 1788 р. повернувся до Польщі та через кілька місяців став депутатом Чотирирічного сейму від Познанського воєводства. У вересні 1788 р. заснував Вільну друкарню, яка видавала «Journal Hebdomadaire de la Diète» («Журнал тижневої дієти») із щотижневими звітами про парламентські дебати. 14 травня 1790 р. у Варшаві супроводжував піонера повітроплавання Жана Бланшара (1753–1809) у польоті на повітряній кулі й став першим в історії поляком, який піднявся у повітря. У 1792 р. написав драму в стилі «комедії дель арте» «Збірник парадів». У 1797 р. вийшли друком перші розділи франкомовного пригодницько-містичного роману Я. Н. Потоцького «Рукопис, знайдений у Сарагосі». Був автором близько 30 інших творів, написаних виключно французькою мовою. Я. Н. Потоцький – один із перших дослідників історії та археології слов’ян, автор «Дослідження Сарматії» (1789–1792) у 5 тт. та «Первісній історії». У 1799 р. одружився зі своєю двоюрідною сестрою Констанцією Потоцькою (1781–1852), у шлюбі мав трьох дітей. З 1803 р. став членом Варшавського товариства друзів науки. У 1808 р. дружина Я. Н. Потоцького подала заяву на розлучення, яка була затверджена через рік. У 1815 р., охоплений меланхолією, скоїв самогубство.

«Jan Potocki».

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького