Настя Джурило – селянка з села Чепелів поблизу Пеняків

Юліан Макаревич

Основна інформація

ID: Ж-1347
Автор: Юліан Макаревич
Назва: Настя Джурило – селянка з села Чепелів поблизу Пеняків
Дата створення: 1895
Країна: Австро-Угорська монархія
Культура: Новий час
Техніка: олійний живопис
Матеріал: полотно олія
Розміри (висота x ширина, см): 80 x 59.5

Додатково

Вид: живопис
Жанр: портретний
Сюжет: Портрет
Провенанс: Збірка Дідушицьких

Інформація про автора

Автор: Юліан Макаревич
Роки життя: 1854–1936
Країна: Австрійська імперія, Австро-Угорська монархія, Королівство Польське, Польська Республіка
Біографія: Юліан Макаревич (1854–1936) – художник і реставратор. Народився в с. Верхнє Синьовидне (нині – Львівської обл.). У 1874–1876 рр. навчався у Цісарсько-королівській технічній академії у Львові (нині – Національний університет «Львівська Політехніка») на архітектурному відділенні, з 1878 р. – в Академії мистецтв у Відні (майстерня С. Гріпенхерла), згодом – у Мюнхені, Римі та Флоренції. Вивчав техніку настінного живопису та можливості його реставрації. Відвідав Грецію (вивчав візантійське малярство в монастирях на горі Афон), Єгипет, Туреччину. З 1887 р. мешкав у Львові, часто відвідував Гуцульщину та Покуття, де писав пейзажі, жанрові картини з життя селян, портрети. З 1881 р. долучився до виставок у Кракові, Варшаві, Львові, Берліні, Лондоні. Посмертна виставка майстра відбулася у 1936 р. в Кракові. Співпрацював із краківською вітражною фабрикою Желенського: проєктував вітражі для храмів Львова та Кракова. Створив низку ілюстрацій. У 1893 р. став співзасновником Товариства живописців і скульпторів у Львові. У 1897-му – викладачем приватної школи живопису для жінок. З 1899 р. – членом Союзу польських художників у Львові. Працював переважно у стилях академічного живопису, реалізму та імпресіонізму. З 1897 р. у монументальних та ужиткових творах митця помітний вплив сецесії. Брав участь у реставрації Львівського єзуїтського костелу (1879), іконостасу з церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині (1880-ті рр.), фрескових розписів Ягеллонської каплиці на Вавелі в Кракові, фресок замкової каплиці Святої Трійці в Любліні, фресок в Кафедральному соборі в Сандомирі, іконостасу із церкви Воздвиження Чесного Хреста в монастирі Манявського скиту (Богородчанський іконостас, 1883–1885 рр.). Як художник-монументаліст відомий настінними розписами в приміщенні наукової бібліотеки Львівського Національного університету імені Івана Франка (нині на вул. Драгоманова, 5) (1904). Брав участь в оздобленні комплексу монастиря кармеліток босих у Львові (нині – церква св. Климентія-Папи). Ю. Макаревич є автором зображення св. Терези з Авіля і св. Івана Хрестителя на бічних крилах головного вівтаря храму. У 1890-ті рр. створив проєкт вітражів «Святі Костянтин та Олена» та «Христос і Святий Дух» для Латинського кафедрального собору у Львові. У 1899–1905 рр. виконав настінні розписи в греко-католицькому кафедральному соборі у Станіславі. У 1891 р. за проєктами митця споруджено тимчасову тріумфальну браму у Львові з нагоди ювілею конституції 1791 р. та виготовлено срібну лампу зі скульптурами та емалями для поїздки священника Стояловського. Того ж року художник розробив декорації для львівських маскарадів і балів. У 1892 р. за ескізом Ю. Макаревича створено цехову хоругву скульпторів, мулярів, каменярів і теслярів у Львові із зображенням архангела Михаїла. У 1895–1896 рр. за ескізом майстра виготовлено вітраж «Св. Олена та Костянтин», встановлений над входом до каплиці св. Йосифа. У 1899 р. Ю. Макаревич був членом конкурсного журі проєктів пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові. У 1904–1905 рр. проводив реставраційні роботи в каплиці Св. Хреста на Вавелі в Кракові. У 1907–1908 рр. у стилі «гуцульської» сецесії оздобив фасад та інтер’єри готелю в Яремчі. У 1909 р. входив до складу журі конкурсу проєктів розписів каплиці Собеського на Каленбергу у Відні. Був членом Товариства опіки над польськими пам’ятками мистецтва та культури, з 8 березня 1912 р. – член правління цього товариства. У 1921 р. створив образи св. Мартина та св. Роха в парафіяльному костелі св. Роха в містечку Слоцін. З цього ж року увійшов до львівського Союзу художників-пластиків Малопольщі. У 1925–1927 рр. виконував розписи в костелі св. Станіслава в містечку Бжесць-Куявський. У 1934 р. керував реставрацією вівтаря Віта Ствоша в Маріацькому костелі в Кракові. Виконав рисунки та підготував обмірні креслення Бучацького, Богородчанського та Рогатинського іконостасів у процесі передреставраційних досліджень, ініційованих Войцехом Дідушицьким (1848–1909). Створював книжкові ілюстрації. Помер у Кракові в 1936 р., похований на Раковицькому цвинтарі.