Ян III Собеський (Jan III Sobieski) (17.08.1629 – 17.06.1696) – польський полководець, король польський і великий князь литовський з 1674 р. Народився 17 серпня 1629 р. в селищі Олеську (нині – Львівська обл.) в сім’ї магната Якуба Собеського (1591–1646) та його другої дружини – представниці спольщеного руського роду Софії Теофіли (1607–1661) з Даниловичів. Дитячі роки провів у Жовкві. У 1640–1643 рр. навчався у Новодворському колегіумі в Кракові. У 1643–1646 рр. – на філософському факультеті Краківської академії. Після навчання подорожував Францією, Німеччиною, Нідерландами, Англією. Вирізнявся освіченістю, знанням багатьох європейських мов, обізнаністю у класичній і сучасній літературі. Був бібліофілом, у своїх замках, палацах і кам’яницях у Львові зібрав кілька потужних бібліотек. Захоплювався географією, був почесним членом і покровителем першого в історії географічного товариства. Виявляв інтерес до математики, астрономії, архітектури та інженерії, підтримував контакти з видатними діячами науки, листувався із відомими вченими, зокрема Готфрідом Лейбніцем. У травні 1665 р. одружився із француженкою Марією Казимирою Луїзою де Гранж д’Арк’єн (1641–1716), вдовою воєводи сандомирського та краківського Яна «Себепана» Замойського (1627–1665). З тринадцяти дітей подружжя лише четверо досягли зрілого віку. У 1665 р. був призначений великим коронним маршалом, з 1666 р. обіймав посаду великого гетьмана коронного. У 1673 р. розгромив турецьку армію під Хотином. У червні 1674 р. був обраний королем Речі Посполитої та коронований 2 лютого 1676 р. У 1684 р. ініціював створення антиосманського союзу Австрії, Венеції, Святого престолу та Речі Посполитої. Того ж року, після перемоги у Віденській битві, Папа Інокентій XI надав королю почесний титул Defensor Fidei (Захисник віри) та Orthodox Majesty (Православна Величність). В останні роки життя зосередив зусилля на розвитку культури, підтримував польських та іноземних архітекторів, художників, скульпторів, математиків, астрономів. Приватні резиденції Яна III Собеського стали одними з найвидатніших зразків архітектури XVII ст. Помер 17 червня 1696 р. у Вілянівському палаці поблизу Варшави. Похований у крипті св. Леонарда у Кракові.