Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображені двоє людей, в традиційному селянському одязі ХІХ ст. На передньому плані стоїть чоловік молодого або середнього віку, постать трохи зміщена вправо від центру. Він одягнений у довгу свиту до колін, поверх підперезаний поясом, на ногах вузькі штани, на голові висока шапка-кучма або кресаня, взутий у постоли. Правою рукою підтримує перекинутий через плече верхній одяг, також із правого боку розміщена сумка яка висить через плече. У лівій відставленій в сторону руці держить палицю на яку опирається, імовірно, що герой зупинився під час ходьби, такі деталі можуть свідчити про подорож чи торгівлю. Риси обличчя чоловіка спокійні без яскраво виражених емоцій, погляд прямий. На задньому фоні ліворуч від чоловіка спиною до глядача зображена жінка, що йде у напрямку селянської хати, яка видніється поодаль. Вона із пов’язаною на голові хусткою, одягнена у сорочку з широкими рукавами та довгу спідницю й босоніж. У правій руці тримає дерев’яний стільчик на чотирьох ніжках, а також для зручності ходьби підтримує та дещо підіймає край спідниці. На лівому плечі несе палицю по обох кінцях якої підвішені вузли з речами, також, це може бути прання. Її постать менша за чоловічу, що створює враження перспективи та глибини простору. Очевидно, тут схоплений момент із тогочасного селянського побуту. Довколишній фон означений контурно, це земляна дорога із невеликими пагорбами, кущі та рослини, вдалині праворуч від чоловіка видно обрис селянської хати, але з уважною деталізацією елементів одягу та аксесуарів. Зображення має спокійний, гармонійний характер. Лінії чіткі, деталізація помірна ми бачимо складки вбрання, риси обличчя. Фон рисунка мінімалістичний. Графічний рисунок має беззаперечну історико-культурну цінність оскільки тут є чітке та ретельне відтворення народного одягу. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості народного одягу певного регіону, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.