Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено жінку, котру можна ідентифікувати як представницю шляхетського стану. Постать стоїть обличчям до глядача, голова і корпус дещо повернуті ліворуч, руки опущені перед собою й складені в замок. Голова та погляд опущені додолу і, вочевидь, демонструють пригнічений і понурий стан. Риси та вираз обличчя також зображають сум та втому. Жінка одягнена у сукню зі спідницею до землі, довге трохи кучеряве волосся зібране вінком й вільно спадає нижче плечей, на шиї вбране намисто. Пояс та комір оздоблені дрібним декором, можливо, із вишитими елементами. Тлом постаті виступає краєвид на якому означено природний пейзаж із рослинності у формі дерев та кущів, також видніються невеликі горбки на обрії, сама фігура стоїть на дорозі із земляної поверхні. Зі всього видно, що зображена жінка показана в час смутку або ж важких життєвих переживань. Художня цінність рисунка полягає у документальності та етнографічній точності зображення історичного костюма: автор прагнув зафіксувати деталі вбрання та соціальний образ, а не індивідуальні риси особи.