Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). Зображено двох чоловіків у традиційному вбранні селян або міщан ХІХ століття. Їхній одяг – довгі плащі або каптани з поясами, високі шапки схожі на каракулеві, високі чоботи через плече кожен перев’язаний рушником або хусткою. Ліворуч стоїть чоловік обличчям до глядача та усміхається, у піднятій лівій руці тримає гілку або букет. Права рука на рівні поясу закладена за рушник або хустку яким перев’язаний через плече. Праворуч трохи обернений боком стоїть спиною до глядача інший чоловік та простягнув праву руку, імовірно, з метою відкрити двері перед якими він зупинився. Персони стоять на дерев’яній підлозі на фоні селянської хати, видно двері та вікно у стіні. Вірогідно представлені особи можуть бути учасниками свята або обряду з огляду на незвичні головні убори та букет. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості народного одягу певного регіону, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького