Ескіз до монументального розпису «Руські зодчі» для центрального фоє Головного управління архітектури та містобудування Москви

Ескіз з серії розписів, реалізованих на базі громадського простору, що мав розкривати ідею цілісної історії архітектури від давніх часів до сучасності. Однією з особливостей цього ескізу є розбудова специфічного часопростору, в якому одночасно перебувають символічні позначення архітектурних образів та їхніх авторів від часів Давньої Русі до практик часів класицизму, й зокрема, ймовірно, Василя Баженова. Окрім того, ідея спадковості традицій доповнена концепцією невіддільності звичаїв народної архітектури й, до прикладу, сакрального дерев’яного будівництва (символічні постаті та елементи споруд у правій частині композиції) та форм і образів, властивих традиціям світової, й зокрема європейської архітектури (ліва частина композиції з образом архітектора XVIII століття, який конструює нові об’єкти, джерелом інспірацій яких є зразки класичних історичних стилів). Відзначимо ієрархічний підхід до подачі фігур, що сприяє візуальній виразності розповіді про те, як ідеї отримують форми та з фантазійних конструкцій стають реальними спорудами. Окрім того, активній взаємодії з глядачем сприяє контрастування статичних та динамічних фрагментів, що підкреслено кольорами (акценти жовтого кадмію та червоного) і тонами (контрастні співвідношення темного та світлого). Такий підхід може бути інспірований авангардними методами, яким конкретно в цьому випадку властива певна кінематографічність.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького