Микола Потоцький (1712–1782) – гербу «Пилява», староста канівський, син Стефана Потоцького, воєводи белзького, та Анни Сенявської. Був відомим меценатом. У нього на службі були знані у XVIII ст. архітектори та скульптори (Бернард Меретин, Іоанн Георг Пінзель та ін.). Збереглось багато портретів М. Потоцького як в Україні, так і за її межами. Портрет відрізняється відсутністю гротеску у зображенні портретованого на відміну від багатьох інших. Парадно-репрезентативне поясне зображення М. Потоцького намальоване з дотриманням канонів: постать змальована в офіційній позі, обернена на три чверті вліво, рука на поясі. Темне тло навколо голови яйцеподібної форми висвітлено, що привертає увагу до обличчя портретованого. Старанно виписане високе чоло, маленькі очі, довгий ніс, масивне підборіддя і закручені до верху вуса. У портретах XVIII ст. з’являється емоційне забарвлення, що показує внутрішній стан зображуваних.