Богоматір Одигітрія з пророками

Ікона репрезентує один із найпоширеніших іконографічних типів Богородиці східнохристиянської традиції – Одигітрію («Ту, що вказує шлях»). Обрамлення з боків і по низу ікони у вигляді пророчого чину розширює богословський зміст пам’ятки. Більшу частину іконописного простору, у центрі, займає поясне зображення Марії з Малим Христом на лівій руці. Свята змальована в традиційному вбранні – вишнево-червоному мафорії, окантованому золотистою облямівкою, з-під якого проглядає блакитний хітон. Одяг Богородиці розчленований темними графічними лініями драперій. На мафорії зображено три характерні зірки – на чолі та плечах, що символізують приснодівство Марії, уособлюючи її непорочність у трьох часових вимірах – до народження Христа, під час народження та після народження Спасителя. Права рука Богоматері жестом заступництва вказує на Немовля, що формує іконографічний тип Одигітрії – Провідниці.
Малий Христос змальований із благословляючим жестом правиці, що підкреслює Його божественну природу. Голови Марії та Ісуса оточені золотими німбами, що контрастують із насичено-голубим тлом ікони. У верхній частині роботи, обабіч Богородиці, розміщені поясні зображення архангелів Гавриїла та Михаїла. З трьох сторін ікона оточена рамою з окремими клеймами, у яких змальовано поясні постаті пророків із сувоями в руках. Кожна постать у клеймах має титли – скорочені написи, що дозволяють ідентифікувати зображуваних. Відповідно до середньовічної сакральної іконографії, простір ікони є символічним і площинним, а фігури мають чіткі виразні контури й майже незворушні, застиглі пози.
Ікона була переписана; під час реставрації виявили п’ять живописних нашарувань, останнє з яких датували XIX ст. У верхній частині ікони була залишена шкала етапів послідовного зняття шарів живопису.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького