Вперше роботу під назвою La Carità dei Frati – дослівно «Милосердя братів (капуцинів)» – Б. Пінеллі виконав для альбому Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), виданому в 1809 році. У тій композиції детально пророблені архітектурні елементи, що документують вхідну браму конкретного монастиря у Римі. Гравюра 1809 року була повторена в альбомі Pittoreskes Italien, виданому 1840 року в Лейпцигу. Представлена у львівській колекції робота у дещо зміненому варіанті відома з 1816 року з альбому Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). На гравюрі зображено як чернець-капуцин, стоячи на порозі перед хвірткою монастиря, розливає з дзбана гарячу юшку для злидарів і немічних, серед яких міські босяки, каліки, мати з дітьми. Робота виконана легким, швидким рисунком, розфарбована контрастними акварельними фарбами, де крім яскравих кольорів – жовтого, червоного, синього, – художник використовує коричневий та світло-сірий.
Ченці-капуцини – Орден Братів Менших Капуцинів (Ordo Fratrum Minorum Capucinorum) – католицький орден, що відділився від францисканців у XVI столітті. Капуцини відзначалися доброчинністю та аскетизмом. Їхній одяг складався з коричневого габіту (англ. soutane) з пришитим до нього каптуром, мотузки з вузлом на поясі (символ непорушності обітниць), сандалів на босоніж.