Портрет Ж. Максимович

Роман Турин

Основна інформація

ID: Ж-5707
Автор: Роман Турин
Назва: Портрет Ж. Максимович
Дата створення: 1964
Країна: УРСР
Культура: Новітній час
Техніка: олійний живопис
Матеріал: картон олія
Розміри: 63 x 48.5 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: живопис
Жанр: портретний
Сюжет: Портрет
Провенанс: Подаровано приватною особою

Інформація про автора

Автор: Роман Турин
Роки життя: 1900–1979
Країна: Австро-Угорська імперія, Польща, УРСР
Біографія: Роман Турин (2 вересня, 1900, м. Снятин – 29 серпня, 1979, м. Львів) – український живописець, портретист, громадський діяч. Народився у Снятині на Івано-Франківщині. Рід художника знаний у Галичині громадсько-культурним сподвижництвом. Батько, Микола Турин, був купцем, активним діячем Союзу українських купців і промисловців, меценатом ремісничої та торгово-промислової освіти українців. Нерідко у родини гостював Василь Стефаник, який мав дружні взаємини із батьком Романа. Повернувшись до Тернополя, Р. Турин навчався у приватній мистецькій студії В. Перебийноса, з яким 1921 р. поїхав до Кракова. Захоплення малярством привело Р. Турина до Краківської академії красних мистецтв, де він студіював у Ю. Панкевича, І. Пеньковського, В. Яроцького. Для продовження навчання разом із капістами (група КП або Комітет Паризький, організований Ю. Панкевичем) виїхав у середині 1920-х рр. до Парижа. В художній столиці Європи захопився творчістю постімпресіоністів. Експонував малярські роботи на виставках у галереях відомих паризьких маршанів. Тоді ж зацікавився фотомистецтвом і кінематографом, фоторекламою і фотомонтажем. Перші професійні знання в галузі кіномистецтва здобув у студії «Тобіс-Клянґ-фільм» (Tobis-Klangfilm), де згодом асистував відомим режисерам. Працював самостійно у невеличких студіях, спеціалізуючись на короткометражних стрічках. Захоплювався авангардними кінотворами Рене Клера, Георга Вільгельма Пабста, Віктора Тріваса. Взимку 1931 р. познайомився із лемківським митцем-самоуком Епіфаном Дровняком, якого називали Никифором. Придбав і в 1932 р. експонував його малюнки у Парижі в галереї «Leon Marseille». Згодом організовував виставки талановитого художника у Львові й підтримував його впродовж років. На початку 1930-х років Р. Турин переїхав до Львова, де активно пропагував кіномистецтво та реалізував низку авторських творчих проєктів (кінострічки «На високій полонині», «Стиром і Піною», «Гуцульські фрагменти», «Над Прутом у лузі», «Хлоп іде до міста»). Окремі із них створені разом із молодим ентузіастом кіномистецтва Станіславом Ліпінським, згодом відомим польським кінооператором. Після 1939 р. Р. Турин певний час був безробітним, підробляв копіюванням портретів. У 1949 р. став співзасновником і директором Львівської художньої школи, яку очолював 25 років. Для творчості майстра 1920–1930-х рр. характерна інтеграція впливів різноманітних течій європейського модернізму. У 1940–1950-х рр. Р. Турин вимушено адаптував свої твори до вимог реалізму, а в 1960–1970-х рр. сформував оригінальний індивідуальний стиль, позначений синтетичним узагальненням натурного матеріалу й постімпресіоністичним потрактуванням форми. Експонував твори на виставках, зокрема як член Спілки українських образотворчих мистців і Спілки художників України. Помер у Львові, похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі. Перша персональна виставка Р. Турина відбулася у Львові 1982 р., вже після смерті митця.

Опис роботи

Декоративний, образно та колірно виразний «Портрет Ж. Максимович» створено 1964 року, в період остаточного формування на ґрунті модерністських інспірацій самобутньої художньої манери Р. Турина. Так, із досвідом постімпресіонізму зображення споріднюють «реалізація не враження, а стабільного візуального сприйняття», самоцінність та автономність живописної поверхні, поєднання структурності й напруженої драми кольорів. Водночас із фовізмом, твір зближує характеристика портретованої переважно колірно, зіставленням глибоких фіолетових, кармінних, синіх, зелених, персиково-золотавих тонів. Виразності обличчю надає біла хустина – найбільш світлий в картині тональний акцент. Особливістю образу є контраст майже фрескової монументальності, сили та ніжності, віддзеркаленої в плинній лінії рук, м’якому абрисі, чарівності портретних рис. На етнокультурні інспірації портрета вказує уподібнення хустки давньоруському жіночому вбору, а поверхні полотна – колірному розмаю народних килимів.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Портрет Ж. Максимович

Інше