Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено двох чоловіків, які стоять поруч і спілкуються між собою. Обидва вбрані в традиційний одяг, що складається із довгих свит або жупанів, підперезаних широкими поясами та високих чобіт. Один чоловік має на голові високу шапку характерної форми, другий – капелюх із широкими крисами. Обоє чоловіків уже дорослого зрілого віку, той який стоїть праворуч, вочевидь, старший, його руки складені за спиною й тримають нагайку. Постать ліворуч зображена у профіль, а інша у напівоберті до глядача, завдяки чому створюється враження живої розмови. Чоловік ліворуч активно жестикулює, ліва рука зігнута в лікті й піднята на рівень голови, а права в районі грудей чи живота, пальці обох рук також формують певний активний жест. Вочевидь, цей чоловік супроводжує таким чином свою оповідь чи щось пояснює співбесіднику, котрий своєю чергою зосереджено та уважно слухає. Загалом пози чоловіків спокійні та статичні, обличчя ж демонструють цілковиту включеність в процес розмови. Постаті промальовані чіткими лініями, без тіней. Художник приділив увагу деталям одягу, видно складки тканини, рельєфність поясів, форму взуття. Тло позначене дуже умовно, лише небагатьма лініями, щоб окреслити оточення яке формують селянські хати. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького