Сюжетна основа твору – оповідь про зустріч Діви Марії та св. Єлизавети, поширений мотив нідерландського релігійного живопису. Ця біблійна історія розповідає про відвідини Марією після Благовіщення своєї старшої кузини Єлизавети, яка також була вагітна – її дитиною мав стати Іван Хреститель. На образі ми бачимо Богородицю, яка тримає за руку св. Єлизавету. Позаду – скеля з гротом, крізь який видно паломника зі слугою, що вказує рукою на двох святих. Важливим елементом твору є пейзаж з долиною та скелястими пагорбами. Людські фігури виступають лише як доповнення. Краєвид виконаний у коричнево-зеленкавих тонах, які плавно переходять у синьо-зелені, створюючи враження просторової глибини. Таке колористичне рішення було притаманне багатьом раннім пейзажам Яна ван Скореля, як до прикладу у «Пейзажі з турніром та мисливцями» чи «Поклонінні волхвів». Картина, вірогідно, належить до раннього періоду творчості художника та датується 1519/1520 рр.