Ескіз до монументального розпису

Василь Польовий

Основна інформація

ID: Ж-8194
Автор: Василь Польовий
Назва: Ескіз до монументального розпису
Дата створення: 1970-ті (?)
Культура: Українське мистецтво радянського періоду
Техніка: авторська техніка
Матеріал: ДВП змішана техніка
Розміри (висота x ширина, см): 13 x 120.7

Додатково

Вид: живопис
Жанр: символічний
Сюжет: Алегорія
Провенанс: Передано до музею від автора (В. Польового)

Інформація про автора

Автор: Василь Польовий
Роки життя: р.н.1936
Країна: СРСР, США
Біографія: Василь Польовий – український художник, живописець та графік, який належить до провідних авторів неформального мистецтва часу СРСР. Народився 22 квітня 1936 року у Кривому Розі. Батько художника Петро Родіонович Польовий працював інженером, мати Олександра Павлівна була вчителькою математики. З початком бойових дій 22.06.1941 року на території СРСР родину Польових скерували в евакуацію до Свердловської області (РРФСР). Тут майбутній художник навчався у школі, а після завершення навчання 1954 року вступив до художнього училища у Єльці. Проте митець перевівся спочатку до Таврійського художнього училища (Ленінград, РРФСР), а згодом до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В. І. Мухіної. Після завершення навчання переїхав у Москву, де разом з дружиною, мисткинею Юлією Подоговою, працював на художньому комбінаті. Переважно займався монументально-декоративним оформленням інтер’єрів та екстер’єрів громадських споруд та державних установ. Паралельно перебував у середовищі неформальних авторів Москви та Ленінграда, зокрема художників Дмитра Краснопєвцева, Анатолія Звєрєва, Михайла Шемякіна, Олега Целкова, Едуарда Штейнберга, Володимира Стерлігова, групою «ліанозівців», письменників Сергія Довлатова, Юрія Мамлєєва, Владлена Гаврільчіка. Брав участь у неофіційних виставках, зокрема у ФРН, Франції, Італії, ЧССР. 1965 року, під час поїздки до брата, дослідника та винахідника Рената Польового, створив великий цикл тематичних творів, пов’язаних з Україною. Частина з них експонувалась у Москві. Згодом вступив до Спілки художників СРСР. 1972 року переїхав до Львова, де працював над монументальними та станковими творами. У цей період спілкувався з представниками локального художнього середовища, зокрема Валерієм Шаленком, Михайлом Штейнбергом, Юрієм Соколовим, Охрімом Кравченком, Марґіт та Романом Сельськими, Анатолієм Сємагіним, мистецтвознавцями Григорієм Островським та Дмитром Шелестом, літератором Ігорем Клехом. 1976 року у Львові Василя Польового виключили зі Спілки художників, що фактично унеможливило професійну діяльність. Відтак мистець прийняв рішення емігрувати з СРСР до США, де й нині проживає і творить у м. Ґрінвілл (Південна Кароліна).

Опис роботи

Ескіз розпису для, ймовірно, громадського простору. Стилістика роботи відповідає характерному для 1970-х років монументально-декоративному підходу з властивим пафосом естетики радянської модерністичної виробничої футурології. Композиція, базовими елементами якої є малий герб СРСР та стилізований прапор, з обох боків фланкована промисловими об’єктами, вірогідно пов’язаними з видобуванням енергоносіїв (природного газу). У центральній частині введено мотив факельної лінії (газовідвідної свічки, призначеної для зменшення тиску в устаткуванні). Ідеологічний наратив у цьому контексті посилює візуалізація практичних технократичних досягнень, що є унаочненням тези про СРСР як винятково економічно статусну країну. Колірна гама передбачає співмірне використання холодних та теплих кольорів, а тональна градація урізноманітнена серією акцентів, що забезпечують візуальну виразність та динамічність зображення. Підхід, застосований художником у процесі стилізації ідеологічних форм, зробив їх ускладненими для візуального сприйняття, відтак вони є радше декоративними, що можна відстежити виключно за силуетом. У той час сама площина елементів є строкатою в тоні та кольорі, тому малопридатною до розпізнавання. Варто відзначити, що завдяки коректно вирішеному тлу, котре, вірогідно, символізує небо, робота сприймається цілісно, з певним тоном оповідальності, що фактично трансформує групу розрізнених елементів у стилізований промисловий краєвид.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького