Скульптура демонструє образ Богородиці у характерній для бароко граційній позі з діагональною композицією. Повнофігурна постать святої з молитовно складеними руками стоїть на хмарі, оточеній двома херувимами та поясним скульптурним зображенням ангела. Лінійна вишуканість бароко полягає у моделюванні шат святої, що вигнутими хвилями драперій огортають її фігуру, у верхній частині прилягають до тіла, поступово ніби зависають у повітрі химерними вигинами. Голова Марії закинута назад і повернута до лівого плеча. З-під мафорію, що покриває лише верх голови, виглядають хвилясті пасма волосся, вкладеного в акуратну зачіску. На миловидному обличчі святої застиг вираз молитовної задуми та відчуження, що підсилює погляд зі зведених вгору очей. Естетична цінність роботи вирізняється гармонійними пропорціями форм та академічним моделюванням анатомії людського тіла.