Легенда про хустку Вероніки надихнула багатьох художників різних епох на створення подібних картин. Згідно з одкровеннями блаженної Анни Катаріни Еммерік, жінку з Єрусалима, яка витерла обличчя стражденного Господа, звали Серафією. Побачивши як Ісус несе хрест на Голготу, вона пожаліла його і дала свою хустину, щоб витерти кров і піт із чола. На хустці залишився відбиток його обличчя, а Серафія за свою відданість отримала ім’я Вероніка (Veronica), яке вважають анаграмою виразу «істинний образ» («icona vera»). Тож згодом ця реліквія стала відомою як «Хустина святої Вероніки». Ця робота Якопо Амігоні потрапила до музею разом з колекцією бібліотеки Баворовських. На картині зображено біле полотно з ликом Господнім та чотирьох ангелів у вигляді дітей, які адорують реліквію. Амігоні виконав роботу у стилі рококо, віртуозно та театралізовано. Велику увагу автор приділив деталям.