Композиція страшного суду була поширена в Україні. Згідно з каноном настінного розпису інтер’єру дерев’яної церкви, її, звичайно, виконували на західній стіні, щоб віруючі, виходячи після обговорення богослужіння, усвідомлювали те, що їх чекає після смерті. Ікони «Страшного суду» широко розкривають картину життя різних суспільних верств і є своєрідним «народним кодексом моралі». Сюжет «Страшного суду» художника-самоучки з села Малої Горожанки – один із найбільш розповсюджених і водночас найдемократичніших. У ньому втілена віра в перемогу справедливості, відтворена в доступній формі. Помітний відхід автора від строгих іконографічних прийомів: перед глядачем постає картина його життєвих спостережень, яка відображена у людських типажах, одязі, руках, побутових деталях. Відповідно до ієрархії композиція заповнена горизонтальними рядами. У верхній частині ікони два ангели розгортають небо рядами ангелів, Бог-Отець по центру. Нижче – ряд апостолів з Ісусом Христом. Уся верхня частина символізує рай. По обидва боки – група народів різних країн, яких Мойсей веде на терези справедливості. Тут представлено велику кількість грішників, яких за станом походження і скоєними непристойними вчинками можна поділити на соціальних (пани, лихварі, судді та інші) і побутових (шинкарки, п’яниці, перелюбники тощо). У сценах пекла автор зображує велику кількість грішників. Цікаві епізоди смерті бідного і багатого. Усі сцени і деякі персонажі супроводжуються написами автора. Ікона налічує велику кількість персонажів, добре згрупованих на великій площі. Автор майстерно обмежує дзвінку кольорову гаму. Він дотепно веде розповідь про час, коли праведні будуть схвалені, а грішники – покарані. Робота походить із с. Мала Горожанка на Львівщині.