Колекція

Сліпий співак-музикант

Бартоломео Пінеллі

Основна інформація

ID: Г-IV-1731
Автор: Бартоломео Пінеллі
Назва: Сліпий співак-музикант
Назва мовою оригіналу: Il Cieco che canta, e suona
Дата створення: 1816
Техніка: офорт акварель
Матеріал: папір
Розміри (висота x ширина, см): 10 x 16

Додатково

Тип: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: З колекції Фаїни Таращанської (Львів), 1966 р.

Інформація про автора

Автор: Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу: Bartolomeo Pinelli
Роки життя: 1781–1835
Країна: Італія
Біографія: Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор. Син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вуличні зарисовки цього західного передмістя Риму пізніше неодноразово з’являються в його графічних творах. Вчився в Болоньї, пізніше в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані (Felice Giani), художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунку. На початку ХІХ ст. звертається до гравюр епохи Відродження (зокрема, до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. У 1809 році Пінеллі створює свою першу серію офортів, розмальованих аквареллю – «Зібрання 50-ти живописних костюмів» (Raccola di cinquanta costumi pittoreschi). Альбом перевидавався у 1814 та 1815 рр. У 1816 році вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta costumi pittoreschi incisi di acqua forte. Більшість львівських гравюр – з саме цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, місцевостях провінцій Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не тільки художню вартість, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829), роману М. Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Риму» (1827–1830). Твори художника зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.

Опис роботи

Вперше Б. Пінеллі виконав дану композицію у 1815 році. Вона була опублікована в альбомі Nuova Raccolta di cinquanta Costumi Pittoreschi incisi all' acquaforte da Bartolomeo Pinelli Romano, виданому у 1816 році у видавництві Nicola de Antoni impresse, Ignazio Pavon Offre e Dedica в Римі. Наступний варіант, аналогічний «львівському», але не розфарбований, опублікований в альбомі Nuova Raccolta di 50 costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli (Collection of 50 most interesting picturesque costumes from cities, towns and villages of different provinces of the Kingdom of Naples), виданому в Римі в 1817. Львівський варіант відрізняється від першого (1815 р.) яскравішою колористикою, але меншою увагою автора до нюансів архітектури та деталей одягу персонажів. На першому плані в центрі три фігури: сліпий музикант, що співає, граючи на лютні, та двоє жінок різного зросту, що скоса дивляться на нього. Це тріо виділене між голими стінами двох будинків на тлі архітектури дальнього плану, неба, фрагментів дерев та гір. Зліва, біля стіни, співака слухає босоногий хлопчик, сперши голову на приставлену до стіни руку. Справа, на незначній віддалі, на тлі стіни, слухаючи спів, стоїть чоловік у синьому плащі з пелериною, чорному капелюсі та чорних із золотистими вставками черевиках. У такий же яскравий одяг вбраний сліпий музикант. На ньому яскраво-зелений плащ з пелериною, червоні сподні та білі гольфи, на голові – капелюх. Жінка з дівчиною вбрані набагато бідніше – у простий неяскравий одяг. Натомість фігура хлопця виділяється яскраво-синім кольором споднів, гармонійно доповнюючи темно-синю вертикаль одягу чоловіка справа.

Надписи та символи

Внизу зліва підпис автора курсивом: Pinelli, дата 1816, далі – нерозбірливо місце виконання – Roma. В центрі на відбитку під зображенням – назва твору Il Cieco che canta, e suona. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 27.

Сліпий співак-музикант

Інше