Вперше Б. Пінеллі виконав дану композицію у 1815 році. Вона була опублікована в альбомі Nuova Raccolta di cinquanta Costumi Pittoreschi incisi all' acquaforte da Bartolomeo Pinelli Romano, виданому у 1816 році у видавництві Nicola de Antoni impresse, Ignazio Pavon Offre e Dedica в Римі. Наступний варіант, аналогічний «львівському», але не розфарбований, опублікований в альбомі Nuova Raccolta di 50 costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli (Collection of 50 most interesting picturesque costumes from cities, towns and villages of different provinces of the Kingdom of Naples), виданому в Римі в 1817. Львівський варіант відрізняється від першого (1815 р.) яскравішою колористикою, але меншою увагою автора до нюансів архітектури та деталей одягу персонажів. На першому плані в центрі три фігури: сліпий музикант, що співає, граючи на лютні, та двоє жінок різного зросту, що скоса дивляться на нього. Це тріо виділене між голими стінами двох будинків на тлі архітектури дальнього плану, неба, фрагментів дерев та гір. Зліва, біля стіни, співака слухає босоногий хлопчик, сперши голову на приставлену до стіни руку. Справа, на незначній віддалі, на тлі стіни, слухаючи спів, стоїть чоловік у синьому плащі з пелериною, чорному капелюсі та чорних із золотистими вставками черевиках. У такий же яскравий одяг вбраний сліпий музикант. На ньому яскраво-зелений плащ з пелериною, червоні сподні та білі гольфи, на голові – капелюх. Жінка з дівчиною вбрані набагато бідніше – у простий неяскравий одяг. Натомість фігура хлопця виділяється яскраво-синім кольором споднів, гармонійно доповнюючи темно-синю вертикаль одягу чоловіка справа.