Подібно, що це начерки до портрету Митрополита Андрея Шептицького, завдяки моральній та матеріальній підтримці котрого Бойчук ознайомився з культурною спадщиною та досягненнями визначних європейських культурних центрів: Відня, Кракова, Венеції, Флоренції, Мюнхена, Парижа – та отримав професійну фахову освіту. На 1910-ті роки припадає низка начерків портрету А. Шептицького, які створив Михайло Бойчук. У них розв’язуються різні завдання, пов’язані з виражальними можливостями лінії, штриха, світлотіні, але їх об’єднує дещо загальне – прагнення митця, як в іконі, показати не грубу матеріальність, а духовну основу образу. На звороті аркуша умовні начерки чоловічої постаті, що тримає палицю, а також жіночої голівки.