Колекція

Вечір в Ялті

Ян Ціонглінський

  • Вечір в Ялті 2
  • Вечір в Ялті 3
Основна інформація
ID
Ж-2921
Автор
Ян Ціонглінський
Назва
Вечір в Ялті
Дата створення
1900
Країна
Російська імперія
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно на картоні олія
Розміри (висота x ширина, см)
22.8 x 31.3
Додатково
Інформація про автора
Автор
Ян Ціонглінський
Автор мовою оригіналу
Jan Ciągliński
Роки життя
1858–1913
Країна
Польща
Біографія
Ян Ціонглінський – польський живописець, який жив та працював у Росії. Його твори вважаються першими зразками російського імпресіонізму. Художник народився 8 лютого 1858 р. у Варшаві. Після закінчення ІІІ Чоловічої гімназії у Варшаві в 1876 р. вступив до Варшавського університету на відділ медицини. Навчався також малярства у Войцеха Герсона, пізніше в 1877–1878 роках – у Художньому класі у Варшаві. На другому році навчання перевівся на природничий відділ, а в січні 1879 р. виїхав до Петербурга, де від лютого був вільним слухачем, а після здачі іспиту з рисунку з натури літом того ж року під керівництвом Павла Чистякова розпочав регулярне навчання у Вищій художній школі живопису, скульптури й архітектури при Петербурзькій академії мистецтв. З 1881 р. веде педагогічну діяльність, викладаючи спочатку в Художній школі Товариства заохочення образотворчого мистецтва в Петербурзі, а від 1902 р. як професор Вищої художньої школи при Академії образотворчого мистецтва. Заснував також приватну школу. У імпресіоніста Яна Ціонглінського навчалися «Три Зосі»: молоді аристократки подруги-польки – Софія Налепінська, Софія Сегно та Софія Бодуен де Куртене; пізніше три подруги закохалися у Михайла Бойчука, стали бойчукістками. Восени 1906 р. за творчу і педагогічну роботу отримав титул академіка, а в 1911 р. став дійсним членом Академії мистецтв. До 1893 р. показував свої роботи в Петербурзі на щорічних академічних виставках, та коли у 1894 р. його та інших художників було відхилено, вони влаштували власну виставку “Refuses”. У тому ж році виїхав на короткий період до Парижа, де навчався в Бенжамена-Константа. Від 1899 р. брав участь у виставках Незалежних, а від 1900 р. – у виставках організованого за його участі товариства «Світ мистецтва». Крім згаданих виставок, Ціонглінський неодноразово виставлявся у Варшаві, в 1894 у Львові, в 1900 у Кракові, в 1891 у Берліні, а також кілька разів у Парижі. Помер художник від важкої хвороби 6 січня 1913 р. у Петербурзі. Згідно з волею покійного, всю його творчу спадщину слід було поділити між польськими музеями у Варшаві, Кракові, Познані, Львові, Вільнюсі. Однак Розподільна комісія, призначена до поділу спадщини, прийняла рішення передати роботи ще до інших музеїв, зокрема до Львівської національної галереї мистецтв. Уся колекція робіт Яна Ціонглінського, що знаходиться у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, нараховує 137 робіт.
Опис роботи
Робота привезена із подорожі до Криму у 1900 році. Численні пленерні етюди, які Ціонглінський створив в Криму, він, захоплений сонетами Адама Міцкевича, назвав відповідно «Кримськими сонетами». Як це було поширено на початку ХХ століття, художник шукав натхнення у подорожах до екзотичних країн. Оскільки мешкав Ян Ціонглінський переважно в Петербурзі, місті з характерним монохроматичним пейзажем та скупим світлом, то його мандрівки до сонячних країн стають зрозумілими. Географія подорожей художника була дуже широкою. Він подорожував Італією, Кавказом, бував у Константинополі, Іспанії, Марокко, Палестині, Єгипті, Греції. До його найважливіших подорожей слід віднести виїзди в 1907 до Індії, в 1908 до Іспанії, в 1909 до Сахари, в 1911 до Тунісу і в 1912 році до Туркменістану. У процесі подорожування виникали сотні робіт, про які у своїх спогадах він писав: «…багаті, з точки зору колоритного матеріалу», «я купався у фарбах», «я шукав відтінків». Художник з академічною освітою, наділений природою надзвичайним почуттям кольору, направляв свою творчість на пошук гри кольорів, цікавився питаннями кольору і світла, сприйняття їх уночі. Малював швидко сміливими і впевненими мазками, передаючи глядачеві, з одного боку, меланхолійний настрій похмурого краєвиду, а з іншого боку, вибухову кольорову гаму екзотичних краєвидів із далеких країв. Пізні роботи художника вирізняє вільна, смілива, енергійна манера письма з виразним, формотворчим мазком, з нейтральним, недбало і хаотично, ніби наспіх промальованим тлом. Кольорова гама скупа, але сильна та вражаюча. «Ця моя концепція – перекладення натури на мову плям – можливо, стане зрозумілою лише через п'ятдесят років», – пророкував майстер.