Вирізьблене дерев’яне зображення постає як символічний образ херувима. Твір виконаний у манері, притаманній народним майстрам. Обличчя реалістичне і дещо суворе, позбавлене пишної ідеалізації та виразності. Дещо умовно позначені риси обличчя – очні впадини й кирпатий ніс виступають на противагу маленьким тонким темно-бордовим вустам. Зі світлою карнацією лиця різко контрастує темного кольору волосся, надаючи образу драматичного звучання. Сповнені декоративної ритміки великі розлогі крила ретельно вирізьблені та промальовані сріблястим тоном. Вони певною мірою врівноважують суворість обличчя, перетягуючи увагу на себе. Образ не стільки підкреслює ангельську ніжність, скільки уособлює вартову та охоронну сутність. У роботі простежується бажання майстра поєднати реалістичні людські риси з символікою небесних сил, творячи архаїчну та водночас монументальну інтерпретацію херувима.