Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено чоловіка у традиційному одязі, він стоїть у профіль, обличчям праворуч. Імовірно, це подорожній або вояк – можливо, турок або козак у зимовому вбранні. Зовнішній вигляд та стиль одягу персонажа натякають на східноєвропейський або османський контекст XVIII–XIX століття. На чоловікові одягнений довгий плащ або каптан, високі чоботи та хутряна шапка. Такий одяг був характерний для народів Османської імперії, південних слов’ян або козаків. Через плече перекинута палиця на якій висить клунок або посудина, можливо, це глечик чи казанок, у правій руці чоловік тримає пляшку. Постать стоїть прямо, погляд направлений прямо перед собою в напрямку дороги якою іде. Його образ спокійний, зосереджений, можливо, стомлений тривалим шляхом, про що свідчить поза. Зображення просте, без зайвих деталей, виконане лінійним графічним стилем. Фоном персонажу слугує сільський пейзаж – дерев’яний паркан, дерева на задньому плані. Можливо, це образ турка, козака або мандрівника. Зображення має спокійний, гармонійний характер. Лінії чіткі, деталізація помірна ми бачимо складки вбрання, риси обличчя. Фон рисунка мінімалістичний. Графічний рисунок має беззаперечну історико-культурну цінність оскільки тут є чітке та ретельне відтворення народного одягу. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості народного одягу певного регіону, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького