Портретна творчість Яцека Мальчевського – одна з найбільших сторінок його спадщини. Вона мала кілька характерних особливостей: портретований зображувався або погрудно, або по коліна; фігура розташовувалась на полотні таким чином, щоб увага глядача зосереджувалася на голові та руках; обличчя замкнуте, міміка – скупа. Характер портретованого підкреслювався за допомогою навколишніх предметів або пейзажу. Ці принципи чітко проглядаються в автопортретах Мальчевського. Усі вони різні. Але через деякий час він відпрацьовує усереднений тип свого портрету, який мало змінюється з роками. Основні тенденції в його автопортреті пов’язані з лицарським ідеалом. Високий, випрямлений, у сяючих латах, із квіткою, з гусарськими крилами за спиною, з музою, з птахами, з образом Діви Марії на грудях. Головне відчуття які вони викликають – самотність митця, завжди зануреного в себе та завжди вірного своєму шляху. Збірка Галереї налічує 12 автопортретів Яцека Мальчевського.